Справа № 192/2450/23
Провадження № 1-кп/192/99/24
Ухвала
28 серпня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА», яке знаходиться за адресою: м Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15, по кримінальному провадженню №12023041570000721, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про скасування ухвали про накладення грошового стягнення,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року було накладено грошове стягнення на ТОВ «ОМЕГА» в розмірі 6056 грн. 00 коп. за неявку до суду їх представника.
19 червня 2024 року за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Омега» двічі подав клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 13 червня 2024 року.
На обґрунтування клопотання представник потерпілого зазначив, що їх представник не з'явився в судове засіданні, оскільки вважають, що предметом розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не доводиться винуватість підозрюваного чи обґрунтування заявлених збитків, а вирішується питання саме необхідності надання медичної допомоги особі, яка може набути статусу пацієнта, на що не впливає та чи інша позиція ТОВ «Омега». Також вказують на те, що 29 квітня 2024 року їх представник обґрунтовано подав клопотання про проведення розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у їх відсутність.
26 червня 2024 року представник потерпілого ОСОБА_4 подав клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 17 червня 2024 року, в якій послався на обґрунтування вказані в клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 .
В судове засідання представники потерпілого не з'явились, причину неявки суду не повідомили, повідомлялись про час та місце судового засідання належним чином.
Прокурор проти клопотань представників потерпілого не заперечував, сторона захисту послався на розсуд суду.
Суд вислухавши прокурора, сторону захисту, дослідивши матеріали справи вважає, що клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 144 КПК України передбачено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 147 КПК України - особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Судом обґрунтовано підставу накладення на потерпілого грошового стягнення тим, що представник потерпілого повторно не з'явився в судове засідання.
Суд вважає, доводи представника потерпілого, що судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру можна проводити у відсутність представника потерпілого такими, що не відповідають положенням КПК України у зв'язку з таким.
Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, саме під час розгляду клопотання, суд з'ясовує питання чи мало місце суспільно небезпечне діяння та чи вчинено це суспільно небезпечне діяння особою.
Відповідно до ст. 512 КПК України - судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Згідно ст. 57 КПК України - потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.
Статтею 325 КПК України передбачено, що якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
Верховний Суд в своїй постанові від 11 квітня 2024 року у справі №295/3716/18 зазначив, що скоєння діяння конкретною особою, неосудною у силу свого психічного стану, виходячи зі змісту частини 1 статті 505, частиною 1 статті 513 КПК, належить до предмету доказування у кримінальному провадженні і є обов'язковою умовою прийняття судом рішення про застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру. Адже такі заходи за змістом становлять серйозне втручання у права людини на свободу, особисту недоторканність, недоторканність свого приватного життя та є одним із винятків із закріпленого у статтях 12, 13 Закону № 1489-ІІІ загального правила про надання психіатричної допомоги на прохання чи за усвідомленою згодою пацієнта. Застосування цього винятку не інакше як у разі беззаперечного підтвердження наявності визначених законом підстав для примусу особи у межах належної правової процедури є необхідною умовою практичного втілення засади добровільності психіатричної допомоги.
Таким чином, з'ясування всіх обставин справи, в тому числі і за допомогою допиту потерпілого є обов'язковою умовою для прийняття судом обґрунтованого рішення за результатами розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Тому суд відхиляє доводи представника потерпілого про можливість розгляду клопотання без допиту представника потерпілого.
У зв'язку з чим доводи представника потерпілого ОСОБА_3 є такими, що суперечать нормам процесуального права і його клопотання задоволенню не підлягають.
Що стосується клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 про скасування ухвали суду від 17 червня 2024 року, то дане клопотання є безпідставним, оскільки згідно матеріалів кримінальної справи 17 червня 2024 року судом жодної ухвали не постановлялось, оскільки судових засідань в цей день по справі не призначалось і не проводилось.
На підставі викладеного та керуючись ст. 147 КПК України, суд
В задоволенні клопотань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА»про скасування ухвал про накладення грошового стягнення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя ОСОБА_1