Справа № 204/16749/23
Провадження № 2/204/1378/24 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
24 червня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №2859015 від 19.12.2020 року в розмірі 34 950,00 грн. на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684 грн. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 19.12.2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №2859015, згідно з умовами якого відповідач отримав 15 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 2859015) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений Відповідачем 08.01.2021 року. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору №2859015 від 19.12.2020 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. П. 7.1. Кредитного договору №2859015 від 19.12.2020 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 23.03.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №65- МЛ від 23.03.2021 року. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №2859015 від 19.12.2020 року. Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №2859015 від 19.12.2020 року, було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №65-МЛ від 23.03.2021 року. За період з 22.03.2021 року по 10.05.2021 року (включно) сума заборгованості складає 34 950,00 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.). З них: Прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн.; Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 18 300,00 грн.; Прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 1 650,00 грн. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: Відповідачем було проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Позивача та виконання кредитних зобов'язань. На адресу Позивача було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №20605785/1 від 10.05.2021 року та надано термін для добровільного врегулювання Позивачем зобов'язання.
Не погодившись з позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано. 19.12.2020 року між ОСОБА_2 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як позикодавцем, укладено кредитний договір №2859015, відповідно до якого Позивачеві надано кредит в сумі 15 000 гривень строком на 20 днів, (до 08.01.2021 року) зі сплатою процентів за користування кредитом що нараховуються на остаток суми кредиту у розмірі 1.5% за кожен день протягом 20 днів та подальшою сплатою процентів, у розмірі 5% за кожен день користування кредитом. Так, Відповідач визнає, що 19.12.2020 року між ним ( ОСОБА_2 , надалі - Відповідач) та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №2859015 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Відповідач отримав 15 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 2859015) платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений Відповідачем 08.01.2021 року. Відповідач визнає факт отримання ним кредитних коштів у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. Вимогу про погашення комісії у розмірі 1650 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят гривень) за надання кредиту Відповідач не визнає, оскільки, стягнення комісій за здійснення своєї основної господарської діяльності суперечить вимогам законодавства у сфері захисту прав споживачів. Вимогу про стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 4500 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень) за період з 19.12.2020 року по 08.01.2021 року Відповідач визнає. Вимогу про стягнення процентів за користування кредитним коштами після 08.01.2021 року у розмірі 13800 грн. (тринадцять тисяч вісімсот гривень) Відповідач не визнає.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав клопотання про розгляд справи без позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача частково.
Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
19 грудня 2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2859015 (надалі - Договір), за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 15000,00 грн строком на 20 днів. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії і процентів за користування кредитом 08.01.2021 року.
Як передбачено п.1.5. Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором, складає 6150,00 грн в грошовому виразі та 748,00 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позивальника за кредитом, складає 21150,00 грн.
Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.5.2 Договору, комісія за надання кредиту: 1650,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом: 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6. Договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку, вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітноцифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника, згідно п. 6.2 Договору.
Згідно з п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_2 уклав договір № 2859015 від 19 грудня 2020 року за допомогою одноразового ідентифікатора № U35905 19.12.2020 року.
Як вбачається з додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 2859015 від 19 грудня 2020 року, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 08 січня 2021 року та суму до сплати: кредит 15000,00грн.; комісія за надання кредиту 16500,00грн.; проценти 4500,00 грн.
Платіжним дорученням № 35808967 від 19 грудня 2020 року підтверджено перерахування платником ТОВ «Мілоан» 15000,00 грн отримувачу ОСОБА_2 .
До позову надана виписка з особового рахунку, згідно якої заборгованість ОСОБА_2 становить: за сумую кредиту 15000,00 грн; за комісіями 1650,00 грн, за відсотками 18300,00 грн, яка не погашена.
23 березня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 65-МЛ, згідно з яким останньому відступлено право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором № 2859015 від 19 грудня 2020 року.
Претензією № 20605785/1 від 10 травня 2021 року позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу.
Невиконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
В силу вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У даній справі встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Мілоан» надіслав ОСОБА_2 за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Без здійснення вказаних дій ОСОБА_2 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Волевиявлення позичальника на укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.
Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит ) не міг би бути укладеним.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору відступлення прав вимог № 65-МЛ від 23 березня 2021 року, заборгованості за кредитом № 2859015 від 19 грудня 2020 року.
Також про виникнення зобов'язання відповідач перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_2 на належний йому банківський рахунок і позичальник тим самим не заперечував умов договору та не надав доказів на спростування факту отримання ним зазначених коштів.
Крім того, відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Водночас, позивачем не доведена повною мірою вимога про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.5.2 Договору, розмір процентів за користування кредитом становить 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 20 днів з 19 грудня 2020 року (пункт 1.3 Договору).
Отже, за таких умов Договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 20 днів, починаючи з дня укладення договору. Договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну його дії, який складає 20 днів.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 4500,00 грн (пункт 1.5.2), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 не повернув отримані ним від ТОВ «МІЛОАН» кредитні кошти, на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2859015 від 19 грудня 2020 року в розмірі 21 150,00 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн., 4500,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 1650,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 13, 15, 16, 18, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 42, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2859015 від 19.12.2020 року, у розмірі 21150,00 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн., 4500,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 1650,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 2684,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Самсонова