21 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/332/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області
до відповідача Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства в сумі 258 633, 99 грн
за участі представників сторін:
позивача: Мартинюк З.І. - довіреність ;
відповідача: Бучинська М.Р.- довіреність.
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Озернянської сільської ради про стягнення шкоди.
Розгляд справи здійснювався судом за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на неналежне здійснення органом місцевого самоврядування контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
В свою чергу, у відзиві на позов №б/н (вх.№4739) від 13.06.2024 відповідач зазначає, що розпорядженням №200-од від 27.10.2023 призначено провести 08.11.2023 громадські слухання щодо розміщення на території громади сміттєпереробного заводу, оприлюднене оголошення в засобах масової інформації та належним чином повідомлено жителів громади. На електронну адресу ДЕІ у Тернопільській області було надіслано лист - повідомлення №741 від 03.11.2023 з проханням прибуття представника на громадські слухання, однак останній не прибув. Повторно розпорядженням №221-од від 23.11.2023 призначено провести 03.12.2023 громадські слухання, але вище вказане питання не набрало відповідної кількості голосів, тому рішення не було прийняте. Враховуючи наведене, на думку відповідача, Озернянською сільською радою вживалися та надалі вживаються заходи щодо вирішення проблемного питання управління відходами. Крім того, дане питання потребує фінансових витрат для його врегулювання, тому в подальшому при перегляді сільського бюджету планується виділення коштів для ліквідації стихійних сміттєзвалищ та укладення договорів на вивезення твердих побутових відходів. Водночас, у судовому засіданні представник відповідача викладені у позовній заяві обставини не спростувала.
Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, заслухавши в процесі розгляду справи доводи представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області з 11.05.2021 по 20.05.2021, на підставі наказу №150 від 07.05.2021 року та направлення на проведення планової перевірки №167 від 07.05.2021, здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Озернянською сільською радою, до якої входять населені пункти: с. Цебрів, с. Осташівці, с. Богданівка, с. Висипівці, с. Нестерівці, с. Данилівці, с. Білківці, с. Сировари, с. Яцківці, с. Воробіївка, с. Кокутківці, с. Серединці. Адміністративний центр громади с. Озерна.
За наслідками проведеної перевірки складено акт №6 від 20.05.2021, яким встановлено ряд порушень, а саме:
- не визначено території для розміщення відходів відповідно до п.п.7 п. "б" ч.1 ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
- не розроблено та не затверджено схему санітарного очищення населених пунктів Озернянської громади, що є порушенням п. "б" ч.1 ст.21 Закону України "Про відходи";
- не організовано збирання та видалення побутових відходів від населення, у тому числі відходів дрібних виробників, не створено полігон для їх захоронення, а також не організовано роздільне збирання корисних компонентів цих відходів, що є порушенням п. "в" ч.1 ст.21 Закону України "Про відходи";
- не затверджено місцевих і регіональних програм поводження з відходами, що є порушенням п. "г" ч.1 ст.21 Закону України "Про відходи";
- не вживаються заходи щодо стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. "д" ч.1 ст. 21 Закону України "Про відходи";
- не вирішено питання щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами, а саме відсутні об'єкти зі спалювання побутових відходів; об'єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ; об'єктів сортування побутових відходів, що є порушенням п. "е" ч.1 ст.21 Закону України "Про відходи";
- не здійснено контроль за раціональним поводженням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, що є порушенням п. "з" ч.1 ст. 21, п. "і" ст. 32 Закону України "Про відходи". На території с. Озерна виявлено злив невідомої речовини на земельну ділянку з кадастровим номером 6122686700:01:001:2585. Площа забруднення земельної ділянки становить 505 м2 (56*2,5м, 56*2,5м, 90*2,5м);
- сільською радою не реалізовано повноваження органу місцевого самоврядування щодо визначення виконавця послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів на конкурсних засадах;
- не виконується вимога п. "и" ч.1 ст. 21 Закону України "Про відходи", а саме: на території с. Покропивна виявлено несанкціоноване звалище твердих побутових відходів на земельній ділянці з кадастровим номером 6122686700:01:001:2557, площа засміченої ділянки становить 2536 м2 (висотою 1 м.);
- питання очищення каналізаційних стічних вод не вирішено, на території сільської ради відсутні очисні споруди, що є порушенням ст. 10 Водного кодексу України;
- межі водоохоронних зон не винесені в натуру, що є порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996, №486.
Під час проведення перевірки, 11.05.2021 відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано проби ґрунту згідно акту відбору проб №13-05-21.
На підставі відбору проб ґрунтів здійснено вимірювання складу та властивостей ґрунтів, про що складено протокол №13-02-21 від 26.05.202.
Показники вимірювання складу ґрунтів, згідно даного протоколу, свідчать про перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті відносно контрольного вмісту речовини, тобто встановлено факт забруднення земельної ділянки за кадастровим номером 6122686700:01:001:2557 амонієм (17,2 мг/кг при фоновому показнику 8,9), нітратами (287,8 мг/кг при фоновому показнику 48,1), сульфатами (670,3 мг/кг при фоновому показнику 60,75), фосфором (203 мг/кг при фоновому показнику 132), щільним залишком водяної витяжки (3080 мг/кг при фоновому показнику 400).
Крім цього, за наслідками перевірки, несанкціоновані сміттєзвалища виявлено у наступних населених пунктах:
- на території с. Богданівка, звалище побутових відходів на території силосних ям, урочище "Під тополями", площею 80 м.кв., висота 0,5 м.;
- на території с. Білківці, звалище побутових відходів, площею 900 м.кв., висота 2м;
- на території с. Сировари, звалище побутових відходів, площею 2220 м.кв., висота 0,3 м;
- на території с. Осташівці, звалище побутових відходів в урочищі "Бригада", площею 800 м.кв., висота 1 м;
- на території с. Цебрів, звалище побутових відходів площею 800 м.кв., висота 1 м;
- на території с. Воробіївка, звалище побутових відходів площею 300 м.кв., висота 0,2 м;
- на території с. Висипівці, звалище побутових відходів площею 100 м.кв., висота 0,2 м.;
- на території с. Нестерівці (згідно рішення Нестерівської сільської ради №36 від квітня 2000 року) звалище побутових відходів площею 110 м.кв., висота 0,2 м;
- у населених пунктах с. Висипівці, с. Нестерівка виявлено відведення рідких побутових відходів від домоволодінь, що по рельєфу місцевості потрапляють у прибережну захисну смугу р. Нестерівка, що є порушенням п. "є" ч.1 ст.12, п.5 ч.2 ст.61 Земельного кодексу України, п.1, 2 ст.10, п.6 ч.2 ст.89 Водного кодексу України.
З огляду на перелічені вище правопорушення 20.05.2021 відносно Озернянського сільського голови Бідули Р.В. було складено адміністративні протоколи №005428, №005280, №005279 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №32 від 20.05.2021 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Вище зазначена постанова сільським головою не оскаржувалась, а штраф сплачений у добровільному порядку, що підтверджується квитанцією №23 від 21.05.2021.
Окрім цього, після визначення рівня забруднення земельних ділянок на основі проведених лабораторних досліджень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено розрахунок завданих збитків, яким зафіксовано, що загальний розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу становить 258 633,99 грн.
Перелічені вище дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (щодо складання актів перевірки, розрахунку розміру шкоди, тощо) відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувалися.
Окрім цього, матеріали справи не містять заперечень або зауважень до змісту акту перевірки №150 від 07.05.2021 та акту відбору проб ґрунтів №13-05-21 від 11.05.2021 з боку посадових осіб органу місцевого самоврядування.
В подальшому, з метою усунення виявлених правопорушень сільському голові було видано вимогу №1/1-2-11-2016 від 21.05.2021, згідно з якою орган місцевого самоврядування у термін до 30.08.2021 був зобов'язаний:
- ліквідувати стихійні та несанкціоновані звалища твердих побутових відходів у тому числі згідно акту перевірки від 20.05.2021 №6;
- розробити та затвердити схему санітарного очищення Озернянської ОТГ;
- організувати збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, а також організувати роздільне збирання корисних компонентів з Озернянської ТГ;
- розробити місцеву програму поводження з відходами Озернянської ТГ;
- вирішити питання щодо розміщення на своїй території об'єктів зі спалювання побутових відходів; об'єктів перероблення органічної складової, що є у складі ТПВ; об'єктів сортування побутових відходів;
- розробити заходи щодо здійснення контролю за раціональним поводженням та безпечним поводженням з відходами на своїй території;
- визначити на конкурсних засадах виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів Озернянської ТГ;
- привести у відповідність природоохоронний режим прибережних захисних смуг водних об'єктів;
- винести межі водоохоронних зон в натуру;
- створити комісію по безхазяйних відходах;
- створити полігон для захоронення побутових відходів;
- ліквідувати місце зливу невідомої речовини, що призводить до псування (забруднення) земель на земельній ділянці з кадастровим номером 6122686700:01:001:2585.
08.10.2021 ДЕІ у Тернопільській області, на підставі наказу №321 від 05.10.2021 року та направлення на проведення позапланової перевірки №376 від 05.10.2021, здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо виконання Озернянською сільською радою раніше виданої вимоги Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області №1/1-11-2021 від 21.05.2021.
За наслідками позапланової перевірки встановлено, що вимога органом місцевого самоврядування фактично не виконана, інформація про хід її виконання на адресу Інспекції не надходила.
З огляду на це, Озернянській сільській раді повторно заявлено вимогу №1/1-2-11-3983 від 11.10.2021 щодо усунення виявлених порушень у сфері поводження з відходами.
З метою досудового врегулювання спору, 16.07.2021 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області надіслано Озернянській сільській раді письмову претензію №1/1-2-11-2873 та письмову претензію №1/1-2-11-2874 щодо добровільного відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки на суму 220 898,28 грн та на суму 37 735,71 грн.
У відповідь на претензію, відповідач, 17.08.2021 року надіслав на адресу контролюючого органу заперечення №474 та №475, з посиланням, зокрема, на неможливість вжиття заходів з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.
Як наслідок, шкода в розмірі 258 633,99 грн відповідачем не сплачена, що й слугувало підставою для звернення контролюючого органу з відповідним позовом до суду.
Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в повному обсязі, з наступних міркувань.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно ст.19 Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції, зокрема організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території
Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів. На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель побутовими та іншими відходами (п. "в" ч. 1 ст.211 Земельного кодексу України ).
Шкода, заподіяна юридичними особами внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель"). Що кореспондується з ч.2 ст. 68 , ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Псування земель - забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, засмічення побутовими та іншими відходами (абз.14 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").
Забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (абз.12 ч.2 ст. 1 Закону України "Про охорону земель")
Суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для утилізації відходів, їх знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей (ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")
Отже, забруднення навколишнього природного середовища, прямий чи опосередкований шкідливий вплив на здоров'я людини є кваліфікуючими ознаками правопорушення, за яке передбачено відповідальність. Подібні за змістом висновки щодо відшкодування шкоди та складу господарського правопорушення у природоохоронній сфері викладені у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 року по справі № 905/31/17, від 22.11.2018 року по справі №922/3507/16.
Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Під час вирішення відповідних спорів суд надає оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, встановлює чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.
Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, у ст. 42 Законі України "Про відходи" зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків. Однозначно, що викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля.
У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення, зокрема на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).
Цивільна відповідальність, яка настає незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, полягає у обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров'ю людини, і навколишньому середовищу.
Зазвичай, власник відходів, що розміщені на несанкціонованих сміттєзвалищах, є невідомий, тому такі відходи вважаються безхазяйними. У такому разі, відповідальність за безпечне поводження з відходами та ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ на своїй території покладається на органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи" розроблено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів (затверджений постановою КМУ від 03.08.1998 № 1217 (далі - Порядок № 1217).
Так, Порядок №1217 передбачає, що власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний термін повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Такі відходи повинні братися на облік.
У разі отримання такого звернення, обласні держадміністрації та органи місцевого самоврядування зобов'язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вжити заходів для визначення власників відходів. У разі потреби для визначення власників відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.
Відповідно до статей 20, 21 Закону України "Про відходи" обов'язки щодо забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, здійснення контролю за діяльністю об'єктів поводження з відходами, складання й ведення реєстру об'єктів утворення відходів та видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами покладено на районні та обласні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 3К України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про охорону земель" господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).
Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Згідно Додатку 10 Методики, показники щодо нарахування розміру шкоди складаються на підставі матеріалів спеціальних вишукувань.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки розміру шкоди складені на підставі акту перевірки та акту відбору проб ґрунтів, у яких зазначено відомості щодо місця відбору, площі земельної ділянки, глибини відбору та дати відбору і вимірювання.
Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Проаналізувавши вищевказані положення у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що факт засмічення земельної ділянки відходами є самостійною підставою для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Однак, у спірних правовідносинах орган місцевого самоврядування вину у заподіянні шкоди не спростував.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.
Станом день розгляду даної справи перерахування відповідачем шкоди у розмірі 258 633,99грн матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що позові вимоги Держекоінспекції є обґрунтованими, документально підтвердженими, відтак такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У розумінні п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад.
Отже, шкода завдана суб'єктом господарювання зарахуванню до спеціального фонду органу місцевого самоврядування.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Шевченка, 46 "а", с. Озерна, Тернопільська область, 47267, ідент. код 04392310) шкоду в сумі 258 633 (двісті п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять три) грн 99 коп., до спеціального фонду місцевого бюджету Озернянської селищної ради на рахунок UA298999980333179331000019667, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача (ЄДРПОУ) 37977599, отримувач ГУК у Тернопільській області, ТГ с. Озерна.
3. Стягнути з Озернянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Шевченка, 46 "а", с. Озерна, Тернопільська область, 47267, ідент. код 04392310) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008, на рахунок UA738201720343140003000080912, ідентифікаційний код одержувача - 37977693) - 3 879 (три тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн 51 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 28.08.2024.
Суддя О.В. Руденко