Cправа № 127/22092/24
Провадження № 1-кс/127/9499/24
Іменем України
20 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0510136300:01:034:0038, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, площею 0,5405 га, яка на праві комунальної власності належить Вінницькій міській об'єднаній територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, та перебуває в оренді ТОВ «ОПТИМА-ВС», в рамках кримінального провадження № 42024020000000101 внесеного до ЄРДР 14.05.2024, за фіксації судового розгляду технічними засобами,-
До суду надійшло вищевказане клопотання ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024020000000101, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, у зв'язку із чим постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що На час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань установлено, що між Вінницькою міською радою та ПП «Віто» 25.04.2007 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 0510136300:01:034:0038, площею 0,5405 га, по вул. Київській в м. Вінниці.
У подальшому 20.07.2007 між Вінницькою міською радою та ПП «Віто» заключено інвестиційний договір, за умовами якого: виконком Вінницької міської ради зобов'язується передати інвестору дитячий ігровий майданчик, а Інвестор - ПП «Віто» упродовж 5 років зобов'язалося здійснити демонтаж дитячого майданчика, який перебував у комунальній власності міста і був розташований на орендованій ділянці, та повне фінансування будівництва в межах території майданчика комплексу дозвілля та відпочинку (об'єкт інвестиції). Також ПП «Віто» зобов'язувалось сплатити виконкому ліквідаційну вартість майданчика в сумі 22 200 грн.
На виконання даної угоди у той же день складено акт прийому-передачі майданчика, за яким його передано ПП « ОСОБА_7 » у користування і володіння.
Сплативши ліквідаційну вартість майданчика ПП « ОСОБА_7 » його не демонтувало, комплекс дозвілля побудований не був, а земельну ділянку на якій був розташований дитячий майданчик, 19.09.2013 на підставі рішення Вінницької міської ради від 23.08.2013 № 1394 повернуто міській раді та договір оренди припинено.
Згідно відкритих даних мережі Інтернет (сайт «Coogle maps») станом на травень 2015 року на вищевказаній ділянці розташовувався дитячий майданчик, який не був демонтований.
На замовлення ПП « ОСОБА_7 », 16.04.2019 ПП « ОСОБА_8 » виготовлено технічний паспорт на дитячий майданчик під назвою «Громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами з об'єктами благоустрою», в якому вказано, що на ділянці розташований навіс (1984 року забудови) площею 62,2 кв.м., дві кріпосні стіни (1984 року забудови) площею 309,4 та 130,7 кв.м відповідно, 2-е сходів, ігрова стіна та турнік - по 1 кв.м.
Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.04.2019 за ПП « ОСОБА_7 » реєстратором КП BMP «Агентство реєстраційних послуг» ОСОБА_9 зареєстровано право приватної власності на громадський будинок площею 506,3 кв.м, до складу якого входив навіс, дві кріпосні стіни, сходи, ігрова стінка та турнік.
Підставою для реєстрації права приватної власності став акт прийому-передачі майна від 20.07.2007, який був додатком до вищевказаного інвестиційного договору від 20.07.2007, інвестиційний договір та технічний паспорт на дитячий майданчик.
Змістом права власності в розумінні ст. 317 Цивільного кодексу України є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Водночас, згаданий акт-прийому передачі майна та інвестиційний договір не є право-установчими документами, на підставі яких у ПП « ОСОБА_7 » виникло право власності на дитячий майданчик, оскільки передбачали надання вказаного майна лише у володіння та користування.
Згідно довідки КП «ВМБТІ» від 15.04.2019 № 3537, яка знаходиться в матеріалах реєстраційної справи, вищевказаний дитячий майданчик (навіс площею 62,2 кв.м, дві кріпосні стіни, сходи, ігрова стінка та турнік) станом на 29.12.2012 рахувався як об'єкт комунальної власності і право приватної власності за ПП «Віто» на вищевказаний об'єкт не реєструвалося.
У подальшому 30.05.2019 громадський будинок площею 506,3 кв.м, до складу якого входив навіс, дві кріпосні стіни, сходи, ігрова стінка та турнік, ПП «Віто» передано до статутного фонду ТОВ «Оптима-ВС».
На підставі рішення Вінницької міської ради № 2267 від 22.05.2020 та укладеного договору від 02.06.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 0510136300:01:034:0038 вартістю 20 925 077,31 гривень, площею 0,5405 га передано в оренду ТОВ «Оптима-ВС» для будівництва ринкової інфраструктури на позаконкурсній основі у зв'язку з знаходженням на земельній ділянці нерухомого майна товариства площа якого 506 кв.м. (в 10 раз менша за площу ділянки).
Крім того, у ході розслідування оглядом земельної ділянки з кадастровим номером 0510136300:01:034:0038, яка розташована по АДРЕСА_1 виявлено, що дана ділянка знаходиться в прибережно-захисній смузі річки «Південний Буг», по периметру огороджена парканом, на ділянці повністю відсутній вище згаданий ігровий майданчик, натомість відбувається будівництво двох капітальних об'єктів нерухомого майна, відстань яких від несучих стін до урізу води річки Південний Буг становить:
- будівлі, наближеної до суміжної ділянки, на якій розташована діюча АСЗ: права сторона - 29,65 м, ліва - 27,75 м;
- будівлі, наближеної до суміжної ділянки, на якій розташований храм Покрова Пресвятої Богородиці: права сторона - 48,27 м, ліва - 44,10 м.
Замовником будівництва є ТОВ «Оптима ВС», генеральним підрядником є МКП «БІЛДТРАНС».
Площа водозбору, р. Південний Буг складає близько 63 700 квадратних метрів.
Вказане може свідчити, що вихідні дані - містобудівні умови та обмеження, а також дозвільні документи на виконання будівельних робіт видані з порушенням норм у сфері будівництва та містобудівної документації.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зазначена земельна ділянка, яку необхідно арештувати є об'єктом вчинення кримінального правопорушення.
Такими чином, із матеріалів кримінального провадження слідує, що ПП «Віто» не маючи правовстановлюючих документів на переданий в користування дитячий майданчик комунальної форми власності через державного реєстратора ОСОБА_9 всупереч вимогам діючого законодавства зареєструвало за собою право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна та надалі протиправно передало його до статутного капіталу ТОВ «Оптима-ВС», що надало останнім право на одержання поза конкурентними засадами (без проведення аукціону) отримати в оренду земельну ділянку під даним майданчиком, площа якої в десять разів перевищує площу оформленого у приватну власність дитячого майданчика, Крім того уході проведення слідчих дій здобуто відомості, про те що об'єкти будівництва, які будуються на зазначених ділянках, а саме дозвільні документи на виконання будівельних робіт можливо видані з порушенням норм у сфері будівництва та містобудівної діяльності, так як будуються в прибережно-захисній смузі річки Південний Буг на відстані менше ніж за 100 метрів до врізу у воду.
На підставі вище викладеного з метою припинення грубого порушення вимог законодавства у сфері будівництва, запобігання можливості знищення, зміни чи відчуження майна, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136300:01:034:0038, розташованої на території АДРЕСА_1 , оскільки є достатні підстави вважати, що дана ділянка є об'єктом кримінально-протиправних дій службових осіб - замовника будівництва, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вище вказану земельну ділянку і всі об'єкти, розташовані на ній, а також про встановлення заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з будівництвом (реконструкцією) на ній, оскільки незастосування цих заходів може призвести до зникнення, втрати або пошкодження цього майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню кримінального провадження № 42024020000000101 від 14.05.2024.
Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий клопотання підтримала за обставин викладених у ньому.
Представник власника майна та захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання слідчого, просили суд в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Проаналізувавши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку.
Відповідно до огляду земельної ділянки виявлено, що дана земельна ділянка знаходиться в прибережно - захисній смузі річки Південний Буг. Разом із тим, згідно відповіді Департаменту архітектури і містобудування, земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 0510136300:01:034:0038, знаходиться поза межами прибережно - захисної смуги річки Південний Буг.
Орган досудового розслідування у поданому клопотанні посилається на те, що арешт земельної ділянки спрямований на збереження об'єкту вчинення злочину.
Проте, клопотання подано в межах матеріалів досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 362 КК України, де земельна ділянка не може виступати об'єктом вчинення кримінального правопорушення.
Об'єкти будівництва, які будуються на земельній ділянці 0510136300:01:034:0038, відповідають дозвільним документам на виконання будівельних робіт. Дозвільні документи видані з дотриманням усіх норм у сфері будівництва та містобудівної діяльності. Наведене підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Враховуючи наведене, в ході судового розгляду встановлено, що будівництво на земельній ділянці здійснюється на підставі належних дозвільних документів, достовірність яких орган досудового розслідування не ставить під сумнів.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В судовому засіданні, з матеріалів доданих до клопотання не вбачається наявності жодного доказу на предмет наявності підстав, а також обгрунтування того, що з часу внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, потереби досудового розслідування виправдовують необхідність накладення арешту на майно.
Накладення заборони користування майном є порушенням гарантованого Конституцією України права власності, що включає в себе володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов'язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що слідчим не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0510136300:01:034:0038, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, площею 0,5405 га, яка на праві комунальної власності належить Вінницькій міській об'єднаній територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, та перебуває в оренді ТОВ «ОПТИМА-ВС» - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_10