Справа № 211/4501/24
2/215/2319/24
27 серпня 2024 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Ткаченко С.В. про стягнення шкоди, -
23.08.2024 вищезазначена позовна заява надійшла до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14.08.2024.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.
Згідно до ст.175 ЦПК України позовна заява викладається письмово , вона повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин; ціну позову позову; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому, відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Аналогічна норма міститься в частині першій статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Частинами першою, третьою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Водночас, суд вважає за потрібне зазначити, що Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який продовжувався та триває.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну», російська федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об'єктів та об'єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.
У даному випадку позов, поданий мовою держави-терориста до суду України.
З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною українською мовою. Такої ж позиції у застосування норм права притримується Верховний Суд в ухвалі від 13 грудня 2019 року у справі № 643/4061/17.
Крім цього , всупереч ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб
-ціни позову; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
-
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, згідно ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачу слід надати строк для усунення виявлених недоліків шляхом направ лення до суду нового тексту заяви з копіями для відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України-
Позовну заяву ОСОБА_1 до до судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Ткаченко С.В. про стягнення шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.