Справа № 141/494/24
Провадження №3/141/294/24
27 серпня 2024 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,
за участю прокурора Максимишина О.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, працює у КНП «Оратівський ЦПМСД» на посаді фахівця з інформаційних технологій, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи 29.02.2024 звільненою з посади головного спеціаліста служби у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області та будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, лише 04.06.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період з 01.01.2024 по 29.02.2024.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 1726 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Прокурор Максимишин О.В. у судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, оскільки вона порушила строк подачі декларації без поважних причин, а тому просив визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, визнала у повному обсязі за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане за корупцією, у вчиненому щиро розкаялася, та суду пояснила, що дійсно не подала своєчасно щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період з 01.01.2024 по 29.02.2024, оскільки лише 04.06.2024 отримала відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору.
Суд, заслухавши прокурора та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали справи № 141/494/24, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідальність за порушення передбачених законом вимог фінансового контролю регламентована ст. 1726 КУпАП.
Частина 1 статті 1726 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як убачається з першого абзацу примітки до статті 1726 КУпАП, суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із визначення терміну «Суб'єкти декларування», який зазначено у частині 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
У відповідності до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до розпорядження Оратівської селищної ради № 143-ос від 06.06.2023 «Про призначення на посаду головного спеціаліста служби у справах дітей селищної ради ОСОБА_1 », з 07.06.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста (код класифікатора професій - 1229.3) служби у справах дітей селищної ради без конкурсного відбору, з посадовим окладом згідно штатного розпису.
Як убачається зі змісту посадової інструкції головного спеціаліста служби у справах дітей Оратівської селищної ради, головний спеціаліст служби у справах дітей Оратівської селищної ради є посадовою особою органу місцевого самоврядування, який призначається на посаду та звільняється з посади Оратівським селищним головою з дотриманням вимог Законів України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні» та чинного законодавства України.
Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування - головним спеціалістом служби у справах дітей Оратівської селищної ради, відноситься до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому є суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Як убачається зі змісту розпорядження Оратівської селищної ради №40-ОС від 26.02.2024 «Про звільнення з займаної посади головного спеціаліста служби у справах дітей селищної ради ОСОБА_1 » з 29.02.2024 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади головного спеціаліста служби у справах дітей селищної ради за угодою сторін.
Відповідно до першого абзацу ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 1 розділу І роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.11.2023 р. N 4 щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) (далі по тексту - роз'яснення) Законом України «Про запобігання корупції» та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування N 449/21 передбачено три види декларацій:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року
2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. "а", "в" - "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. "а", "в" - "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації при звільненні декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.
Окрім того, відповідно до п. 4 роз'яснення, якщо суб'єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє діяльність до закінчення щорічної кампанії декларування (тобто до 31 березня включно), то йому рекомендується:
• подати спочатку декларацію щорічну (продовжується діяльність) за попередній рік;
• після цього подати декларацію при звільненні за період з 01 січня поточного року до дати, яка є днем припинення діяльності включно (тобто за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями).
Це зумовлено тим, що у різні звітні періоди (роки) застосовуються різні розміри ПМ (прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 січня звітного року).
Оскільки строк подання декларації при звільненні становить 30 календарних днів, то з огляду на зазначене вище щорічну декларацію (продовжується діяльність) за рік, що передує року звільнення, слід подати в межах строку, відведеного на подання декларації при звільненні - якщо такий термін настає раніше визначеного Законом України «Про запобігання корупції» загального терміну подання щорічних декларацій, але в будь-якому разі не пізніше визначеного Законом України «Про запобігання корупції» терміну подання щорічної декларації (продовжується діяльність).
Як убачається з матеріалів справи № 141/494/24, зокрема, скріншоту із Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_1 подала електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, а саме за 01.01.2024 по 29.02.2024 лише 04.06.2024, тобто з порушенням вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, судом установлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста служби у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області та будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, визначених статтею 1726 КУпАП, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин не подала протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Зокрема, будучи звільненою 29.02.2024 з посади головного спеціаліста служби у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області та припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 не подала декларацію при звільненні за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 протягом 30 календарних днів до 23:59 год 30.03.2024.
При цьому, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі № 480 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, суду не надано та матеріали справи № 141/494/24 не містять.
Таким чином, з урахуванням встановлених фактичних обставин та доказів, які містяться в матеріалах справи № 141/494/24, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням встановлених фактичних обставин та доказів, які містяться в матеріалах справи № 141/494/24, суд доходить переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого порушення, обставини його вчинення, дані про особу правопорушниці, ступінь її вини, обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винної, за відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, з метою попередження вчинення нею аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 1726 КУпАП, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для її виправлення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.
Керуючись Законом України "Про запобігання корупції", ст.ст. 27, 38, 40-1, ч. 1 ст. 1726 , 251, 252, 268, 283, 284, 287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Реквізити рахунку для сплати штрафу: (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./смт Оратів/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA978999980313040106000002806, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук