27 серпня 2024 року
м. Київ
справа №280/8378/23
адміністративне провадження № К/990/30849/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №280/8378/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виплату пенсії у встановленому законом розмірі, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним нарахування і виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року у невстановленому законом розмірі;
- зобов'язати нарахувати і виплачувати пенсію за віком з 07 жовтня 2009 року у встановленому законом розмірі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням повного страхового стажу 42 роки, із застосуванням всіх підвищень, надбавок, доплат, передбачених пенсійним законодавством на підставі документів пенсійної справи та додатково поданих документів з індексацією та компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №280/8378/23 змінено, виключено з резолютивної частини рішення суду вказівку на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен бути здійснений з урахуванням наявності в нього 42 років страхового стажу.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року залишено без змін.
Від представника ОСОБА_1 13 травня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області нарахувати і виплатити заборгованість після перерахунку пенсії з індексацією та компенсацією втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати починаючи з 07 жовтня 2009 року.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, яку залишено без змін та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №280/8378/23 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Скаржник просить переглянути у касаційному порядку, ухвалу суду першої інстанції якою відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, після її перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, відсутня у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку відповідно до частини другої статті 328 КАС України.
Враховуючи, що нормами КАС України не передбачено оскарження в касаційному порядку такої ухвали, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №280/8378/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Н. В. Коваленко