27 серпня 2024 року
м. Київ
справа №620/227/24
адміністративне провадження № К/990/29173/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І.,Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №620/227/24 за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 22 грудня 2018 року по 08 грудня 2023 року;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 22 грудня 2018 року по 08 грудня 2023 року у розмірі 102721,60 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо непроведення своєчасного повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 ;
- стягнуто з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 25000,00, сума без виключення сум відрахування на податки;
- в решті позовних вимог відмовлено.
26 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №620/227/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2024 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Радишевської О.Р., (судді-доповідача), суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.
Суддя-доповідач у цій справі ОСОБА_2 з 09 серпня по 16 серпня 2023 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу від 05 серпня 2024 року, та з 18 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року - у відрядженні, відповідно до наказу від 13 серпня 2024 року №20-в.
Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою вирішується після повернення судді-доповідача з відрядження.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 27 серпня 2024 року № 937/0/78-24, у зв'язку з відпусткою судді Мацедонської В.Е., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Радишевської О.Р. від 26 серпня 2024 року здійснено заміну судді Мацедонської В.Е. у цій справі.
Згідно з даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Радишевської О.Р. (судді доповідача), суддів: Єресько Л.О., Смоковича М.І.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (правонаступником якої є Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут) з 22 жовтня 2018 року.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №620/227/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська М.І. Смокович Л.О. Єресько