27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 440/18405/23
адміністративне провадження № К/990/31785/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 440/18405/23 за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2014 року по 01 листопада 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2014 року по 01 листопада 2023 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 440/18405/23 позовні вимоги ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, за період з 01. Грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (у відповідній редакції). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року у фіксованому щомісячному розмірі відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (у відповідній редакції), за вирахуванням фактично сплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 440/18405/23 в частині задоволених позовних вимог змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року з урахуванням базового місяця відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно), з визначенням в якості базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача січень 2008 року та щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, виходячи з її щомісячного розміру 4055,55 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року у сумі 212735,03 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.» В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 440/18405/23 залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, представник військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 звернувся через підсистему «Електронний Суд» до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що останню від імені військової частини НОМЕР_1 підписав ОСОБА_3 .
Проте у матеріалах касаційної скарги відсутній документ, який би підтверджував повноваження ОСОБА_4 на підписання та подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Ураховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
За наведених обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 55, 59, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 440/18405/23 за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.О. Єресько