Справа № 752/16923/24
Провадження № 1-кс/752/6546/24
Іменем України
15 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток), працюючого вантажником, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100010002374 від 08.08.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100010002374 від 08.08.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, 04.08.2024 приблизно о 21 год. 30 хв. у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.
З метою здійснення свого злочинного умислу у вказаний час ОСОБА_5 , перебуваючи в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов до приміщення кімнати №309, в якій проживав раніше йому відомий потерпілий ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаній кімнаті гуртожитку разом з ОСОБА_7 , наблизився до нього спереду та завдав 3 (три) удари в область обличчя потерпілому, після яких останній впав на підлогу, чим завдав останньому сильного фізичного болю. Після чого, ОСОБА_5 підійшов до тумбочки, де знаходилася шкіряна сумка потерпілого, в якій перебував мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C NFC 3/64GB» синього кольору, вартістю 1700 грн., грошові
кошти в сумі 300 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 та пенсійне посвідчення на ім'я потерпілого. Усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_7 перебуває у свідомості, ОСОБА_5 наніс останньому ще один удар ногою в область обличчя, від якого потерпілий втратив свідомість, після чого ОСОБА_5 заволодів його сумкою з вищезазначеними речами. В подальшому, ОСОБА_5 виявив у кімнаті речі потерпілого, а саме кросівки білого кольору, вартістю 800 грн. та светр бежевого кольору марки «POLO», вартістю за 750 грн. та, діючи умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії, переслідуючи корисливий мотив, розуміючи, що будь-якого опору зі сторони потерпілого вже не відбудеться, забрав вищеперераховані речі та вийшов з приміщення кімнати, тим самим зникнувши з місця вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 9C NFC 3/64GB» синього кольору, вартістю 1700 грн., грошовими коштами в сумі 300 гривень, паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , пенсійним посвідчення на ім'я потерпілого, кросівками білого кольору, вартістю 800 грн. та светром бежевого кольору, марки «POLO», вартістю 750 грн., поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_7 , завдав останньому матеріальних збитків на загальну суму 3550 гривень.
09.08.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив, у разі, якщо суд вважатиме, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, а ризики, зазначені стороною обвинувачення, доведеними, розглянути можливість обрати більш м'який запобіжний захід замість тримання під вартою, а саме нічний домашній арешт.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010002374 від 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 187 КК України.
09.08.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується доказами, доданими до клопотання, в їх сукупності.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5
підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливати на свідка, в цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, що виключає собою можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, однак у межах досудового розслідування, тобто до 09 жовтня 2024 року до 13 год. 30 хв. включно.
3. Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під-варту в залі суду.
4. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
МФО 820172
Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).
5. Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
6. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, в разі внесення застави, наступні обов'язки:
прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;
повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання;
не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 09 жовтня 2024 року включно.
7. Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.
8. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
9. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
10. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
11. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
12. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1