27 серпня 2024року
м. Київ
справа № 638/3288/16-ц
провадження № 61-2648св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом, визнання такою, що прийняла спадщину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2022 року у складі судді Семіряд І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії судів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П. та касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2023 року у складі судді Семіряд І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 рокуу складі колегії судів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати фіктивним розірвання шлюбу; зобов'язати РАЦС анулювати актовий запис про розірвання шлюбу; визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 ; зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» видати частину грошових коштів, відкритих на ім'я ОСОБА_4 ; визнати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4 ; поновити їй строк для звернення в нотаріальну контору для оформлення спадщини за законом, як одного з подружжя після померлого ОСОБА_4 .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2023 року у задоволені заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погодившись з указаними рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2022 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2023 року залишені без змін.
22 лютого 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд.
01 березня 2024 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року в указаній справі.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
26 березня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання розірвання шлюбу фіктивним, анулювання актового запису та свідоцтва про розірвання шлюбу, визнання права на спадкування за законом, визнання такою, що прийняла спадщину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року та касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов