26 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6755/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного агентства резерву України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.)
у справі №910/6755/23
за позовом Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України
до Державного агентства резерву України
про стягнення 2 018 083,20 грн,
Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 2 018 083,20 грн відшкодування витрат на зберігання зерна.
Господарський суд міста Києва рішенням від 13.09.2023 у справі №910/6755/23, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 03.07.2024, позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з Державного агентства резерву України на користь Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України 2 018 083,20 грн основного боргу та 30 271,25 грн судового збору.
Державне агентство резерву України звернулось 13.08.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження судових рішень; (2) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №910/6755/23, відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України до Державного агентства резерву України про стягнення витрат по зберіганню зерна державного резерву за червень-грудень 2022 року, січень-березень 2023 року відповідно до договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 14.01.2009 № юр-2зб/360-2009 на загальну суму 2 018 083,20 грн в повному обсязі та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
1. Зазначення судових рішень, що оскаржуються.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Як вбачається із прохальної частини касаційної скарги Державного агентства резерву України, звертаючись із касаційною скаргою, просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №910/6755/23. Однак скаржником при цьому не зазначено, які з повноважень суду касаційної інстанції, передбачених положеннями статті 308 ГПК необхідно застосувати до рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №910/6755/23. Крім того скаржник має визначитись просить прийняти нове рішення чи передати справу на новий розгляд.
Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними та містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, а також про те, які із повноважень, передбачених положеннями статтею 308 ГПК, суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Подана Державним агентством резерву України касаційна скарга не відповідає вимогам пунктів 4 та 6 частини другої статті 290 ГПК щодо її змісту, а саме щодо зазначення судових рішень, що оскаржуються, та однозначності вимог.
У зв'язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
2. Щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволенні позовні вимоги стосовно стягнення відшкодування витрат на зберігання зерна у сумі 2 018 083,20 грн.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 48 433,99 грн (2 018 083,20 х 1,5%) х 200 % ставки) х 0.8 коефіцієнт).
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга Державного агентства резерву України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №910/6755/23 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду: (1) касаційної скарги у новій редакції з уточненням /конкретизуванням вимог касаційної скарги, зокрема стосовно рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6755/23, які будуть узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції; (2) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 48 433,99 грн за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державного агентства резерву України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №910/6755/23 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Державному агентству резерву України, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна