Справа № 567/1642/23
Провадження №3/567/39/24
20 серпня 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О. , при секретарі Пономаренко Р.А., за участі захисника - адвоката Дупака В.Г., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2
за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила:
24.08.2023 близько 00:11 год. в м.Острог, вул.Лідії Спаської, Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим вчинив правопорушення повторно протягом року.
24.08.2023 близько 01:31 год. в м.Острог, вул.Лідії Спаської, Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим вчинив правопорушення повторно протягом року.
24.08.2023 близько 00:11 год. в м.Острог, вул.Лідії Спаської, Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
24.08.2023 близько 01:31 год. в м.Острог, вул.Лідії Спаської, Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, жодних пояснень та клопотань від його імені на адресу Острозького районного суду не надходило.
В судовому засіданні захисник адвокат Дупак В.Г. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130 КУпАП визнав, не заперечив обставини викладені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наступне.
За змістом ст.ст.251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, доведена протоколами про адміністративні правопорушення від 24.08.2023 серій ААД №280128, серії ААД №120637, серії ААД №120805, серії ААД №120636, рапортами та матеріалами справи: направленням на огляд водія від 24.08.2023, відповідно до яких ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці, а також наданим відеозаписом, який отримано в порядку, передбаченому ст. 251 КУпАП.
Відповідно до результатів тестування ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою алкотесту DRAGER від 24.08.2023 вбачається, що в ОСОБА_1 о 00:36 год. встановлено алкогольне сп'яніння, результат тесту 0.89‰.
Також, перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння 24.08.2023 о 00:45 год. підтверджується висновком №24 від 24.08.2023.
Відповідно до результатів тестування ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою алкотесту DRAGER від 24.08.2023 вбачається, що в ОСОБА_1 о 01:35 год. встановлено алкогольне сп'яніння, результат тесту 0.67‰.
Використання медичних виробів "Газоаналізатори DRAGER Alkotest", які були завезені та реалізовані на території України, та введені у експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання.
Як встановлено з Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки, дане Свідоцтво, яке видане для підтвердження відповідності вимогам законодавства - Alkotest DRAGER 6810, чинне до 01.03.2024.
Водночас, з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , вбачається, що останній на пропозицію працівника поліції проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився та не заперечував його результати. Також був доставлений до медичного закладу, для повторного проходження тесту, який підтвердив перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Суду не наведено будь-яких обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні у судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України.
Таким чином, факт скоєння вищевказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Відповідно до довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 25.08.2023 встановлено, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 13.05.2023 за ч.1, 2 ст.126, ч.2 ст.122, ч.1 ст.121, КУпАП.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що згідно баз даних ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
З постанови серії БАД №300027 від 13.05.2023 встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 №1452/735, згідно яких огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я (далі - МОЗ) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України.
Порушень працівниками поліції вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", а також вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для закриття справи, не встановлено.
Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які повністю узгоджуються між собою, підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України"), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України "Про дорожній рух") водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст. 130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон - водій несе встановлену відповідальність.
Таким чином, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій - шостій цієї статті.
Оскільки адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, було вчинено 24.08.2023, на даний час строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, сплинули, з огляду на що провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення враховуються обставини та характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих обставин за вчинення правопорушення, а також береться до уваги те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вину визнав.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Одночасно, застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників.
Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.8, 24, 36, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) 60 коп.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме: в сумі 34000 гривень.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 передбачених ч.5 ст.126 КУпАП - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247КУпАП у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 27.08.2024.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.