ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.08.2024Справа № 910/7059/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Єжи Ґедройця, буд.5, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (вул.Коновальця Євгена, буд.36Д, оф.45 «З», м.Київ, 01133; ідентифікаційний номер 43821306)
про стягнення 151 987,92 грн
без виклику представників сторін,
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» про стягнення 151 987,92 грн, з яких 107 280,00 грн плати за користування власними вагонами перевізника, 37 449,36 грн збору за подачу та забирання вагонів, 7 217,76 грн збору за маневрову роботу та 40,80 грн збору за повідомлення про прибуття на адресу вантажоодержувача вантажів та вагонів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43821306/2023-0002 від 01.02.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. з 05.08.2024 по 16.08.2024 у відпустці та тимчасовою непрацездатністю судді з 19.08.2024 по 23.08.2024, суд розглядає справу №910/7059/24 27.08.2024.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (замовник) було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43821306/2023-0002 (далі - Договір), що підтверджується заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору.
Предметом Договору, відповідно до п. 1.1 (тут і надалі в редакції, що оприлюднена 30.05.2023, та яка вводиться в дію 01.06.2023), є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4 Договору).
У підп. 2.1.4, 2.1.5, 2.1.7 п. 2.1 Договору визначено обов'язки замовника:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника;
- відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України;
- підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Відповідно до підп. 2.3.2, 2.3.5 п. 2.3 Договору перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника, згідно інформації, розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів. Складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 Договору, щодо нарахування сум платежів.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів.
Згідно з п. 3.4 Договору замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розд. 15 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок Перевізника зі спеціальним режимом використання (п. 4.2 Договору).
У червні 2023 року залізницею було подано відповідачу під навантаження палива вагони №№ 73948127, 74022757, 74032616, 74040833, 74086661, 74730110, 75079541, 73614018, 73950404, 74733528, 74734963, 74738543, 74746132, 74749003, 74937566, 50944610, 72323207, 73731218, 73738445, 73977472, 73987117, 73992364, 74734146, 74736067, 74748658, 74751744, 74938838, 74946930, 74948043, 74952334, 75079558, 72810443, 73613168, 73956179, 74035403, 74126657, 74127465, 74127846, 74729161, 74729344, 74733783, 74737016, 74751272, 75079657, 74249624, 74748724 на під'їзну колію 1100 ДП «Ренійський морський торговельний порт», що підтверджується пам'ятками (форми ГУ-45) про подавання вагонів № 136, № 137, № 138, № 140, № 141, № 142.
Після закінчення вантажних операцій з вагонами були складені пам'ятки (форми ГУ-45) про забирання вагонів № 120, № 121, № 122, № 123, № 124.
Відповідно до відомостей (форми ГУ-46а) № 16060022, № 18060025, № 29060026 плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 16, 17, 18 червня 2023 року відповідно, відповідачу було нараховано збір за подачу та забирання вагонів у сумі 37 449,36 грн з ПДВ та збір за маневрову роботу в сумі 7 217,76 грн з ПДВ.
Згідно з відомостями (форми ГУ-46) № 16060021, № 16060023, № 18060024 плати за користування вагонами, було нараховано 107 280,00 грн з ПДВ плати за користування власними вагонами перевізника.
Крім того, у зв'язку із повідомленням відповідача про прибуття вантажів та вагонів, було нараховано збір за надання такої інформації в загальному розмірі 40,80 грн з ПДВ, про що було складено накопичувальні картки (форми ФДУ-92) № 16060414, 17060415 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу).
Відповідач вищенаведені відомості та накопичувальні картки не підписав.
04.12.2023 позивач направив відповідачу лист № М-05/78 від 01.12.2023, до якого долучив вищенаведені документи для погодження.
Докази вручення відповідачу зазначеного листа, як і докази його розгляду останнім, у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 107 280,00 грн плати за користування власними вагонами перевізника, 37 449,36 грн збору за подачу та забирання вагонів, 7 217,76 грн збору за маневрову роботу та 40,80 грн збору за повідомлення про прибуття на адресу вантажоодержувача вантажів та вагонів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п'ята).
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статей 908, 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 було затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом і яким регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Відповідно до положень статті 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, пунктами 3, 4, 6, 7, 12, 13 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Відомість плати за користування вагонами за формою ГУ-46, згідно з Додатком 1 до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, передбачає зазначення даних про номер вагона; число, місяць, години, хвилини при передачі вагонів при подаванні, прийманні вагона залізницею, забиранні вагона залізницею; час користування вагонами 3 у годинах; нарахування за користування вагонам; номера пам'яток про подавання та забирання; номери актів; примітка.
Як вбачається з матеріалів справи, залізницею у відомостях № 16060023, 16060021, 18060024 плати за користування вагонами зазначені номери вагонів, які надходили на адресу відповідача, дату та час передачі вагонів при подаванні, приймання вагонів залізницею, забирання вагонів залізницею, загальний час користування, номери пам'яток про подавання і забирання, акти загальної форми.
Тобто перевізником здійснено облік часу перебування вагонів у розпорядженні вантажовласника.
Згідно з п. 5.1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки тощо із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати; в такому разі спір має врегульовуватись платником безпосередньо зі станціями, які нарахували платежі, і ТехПД, що провадить розрахунки. У разі недосягнення домовленості стягнення коштів вирішується в претензійно-позовному порядку за позовом залізниці.
Судом встановлено, що дата та час подачі і забирання вагонів у відомостях плати за користування вагонами (форми ГУ-46) відповідають даті і часу про подавання і забирання вагонів, зазначених у пам'ятках про подавання вагонів і про забирання вагонів (форми ГУ-45), які, на відміну від відомостей плати за користування вагонами, були підписані представником відповідача.
Враховуючи те, що відомості № 16060021, № 16060023, № 18060024 плати за користування вагонами складені на підставі пам'яток про подавання вагонів і про забирання вагонів, то суд вважає зазначені документи належними і допустимими доказами, які доводять загальний час користування вагонами, що є підставою для стягнення плати за користування вагонами.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами за відомостями № 16060023, 16060021, 18060024, суд не виявив у ньому помилок.
Аналогічним чином, оскільки відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу оформляються на підставі пам'яток про подавання і про забирання вагонів, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування зборів за подачу та забирання вагонів та за маневрову роботу.
Перевіривши надані позивачем розрахунки таких зборів, суд встановив їх арифметичну правильність, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Так, за накопичувальними картками (форми ФДУ-92) № 16060414, 17060415 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) відповідачу було нараховано збір в загальному розмірі 40,80 грн за надання телефоном інформації про вантажі, що прибули на його адресу на станції призначення, виходячи зі ставки збору, що встановлена пунктом 10 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.04.2009 за № 340/1635, та коефіцієнта 5,139, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах II і III Збірника тарифів.
Як встановлено судом, збір за надання інформації позивачем розраховано правильно, з урахуванням округлення платежу до 0,1 грн (до цілих 10 копійок) відповідно до положень пункту 5 розділу II Збірника тарифів.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 107 280,00 грн плати за користування власними вагонами перевізника, 37 449,36 грн збору за подачу та забирання вагонів, 7 217,76 грн збору за маневрову роботу та 40,80 грн збору за повідомлення про прибуття на адресу вантажоодержувача вантажів та вагонів.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» (вул.Коновальця Євгена, буд.36Д, оф.45 «З», м.Київ, 01133; ідентифікаційний номер 43821306) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Єжи Ґедройця, буд.5, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) плату за користування власними вагонами перевізника в розмірі 107 280 (сто сім тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп., збір за подачу та забирання вагонів в розмірі 37 449 (тридцять сім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн 36 коп., збір за маневрову роботу в розмірі 7 217 (сім тисяч двісті сімнадцять) грн 76 коп., збір за повідомлення про прибуття на адресу вантажоодержувача вантажів та вагонів в розмірі 40 (сорок) грн 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.08.2024.
Суддя Т.П. Капцова