Справа № 541/3011/24
Провадження № 2-н/541/419/2024
26 серпня 2024 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат,
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом було направлено запит до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до витягу з реєстру Миргородської територіальної громади № 2024/010023157 від 21.08.2024 місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 06.02.2023 та 28.02.2023 він був знятий з реєстрації.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходить до висновку про необхідність відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат з наступних підстав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
За таких обставин вважаю, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу, оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 165-166, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат.
Копію цієї ухвали для відома направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту їх підписання суддею.
Суддя: О. А. Морозовська