26 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/534/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач Попков Д.О.
судді секретар судового засідання за участю представників: від Скаржника 1 від Скаржника 2 від прокуратури інші учасники справиОСОБА_1 , Радіонова О.О. Лутаєва К.В. не з'явився; не з'явився; Ногіна О.М. на підставі посвідчення №072833 від 01.03.2023 не з'явились;
розглянувши апеляційні скарги (об'єднанні у проваджень 401 Х/3) 1. ОСОБА_2 , м. Харків, 2. Харківської міської ради, м. Харків
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023)
у справі №922/534/22 (суддя Трофімов І.В.)
за позовом в.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків
до 1) Харківської міської ради, м. Харків, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, 3) Фізичної особи-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича, м. Харків
про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна
І.Короткий зміст розглядуваних вимог та ухвали суду першої інстанції:
1. В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області (далі - Позивач) з позовною заявою до 1) Харківської міської ради (далі - Відповідач 1); 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Відповідач 2); 3) Фізичної особи - підприємця Гапоненка Павла Юрійовича (далі - Відповідач 3) з вимогами про:
- визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 № 5563-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гапоненком Павлом Юрійовичем (код РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрованого в реєстрі за № 3805;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Гапоненко Павла Юрійовича (код РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. "Б-4", загальною площею 71,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Подільський (колишня вулиця Гамарника), 15.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 cправу №922/534/22 було прийнято до розгляду та розпочато її розгляд спочатку в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.09.2022 об 11:45.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023) у справі №922/534/22 позовну заяву в.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків та Фізичної особи-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича, м. Харків про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна було задоволено.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що п. 58 додатку до рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням вимог ст. 345 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 1, 2, 4, 29, Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
4.1. Суд також зазначив, що з матеріалів справи не вбачається доказів здійснення ФОП Гапоненком П.Ю. жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкту нерухомого майна в оренді. У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві ФОП Гапоненка П.Ю. з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні.
Крім того, до моменту звернення ФОП Гапоненко П.Ю. із заявою 30.08.2017 з метою приватизації спірних приміщень, останні перебували в оренді менше 2 місяців (з 11.07.2017) та вартість на момент оцінки 31.10.2017 зменшилась на 35216 грн.
Таким чином, Харківська міська рада Харківської області незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем.
4.2. Місцевим судом було зауважено, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
За цих підстав спірний договір купівлі - продажу об'єкту нерухомого майна від 07.03.2018 № 5563-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Гапоненком П.Ю., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємельяновою І.Г. і зареєстрований в реєстрі за № 3805 підлягає визнанню недійсним, своєю чергою Гапоненко П.Ю. повинен повернути відчужений в порушення вимог чинного законодавства об'єкт нерухомого майна на користь Харківської міської територіальної громади.
4.3. Щодо заявленого клопотання Відповідачем 1 про застосування строків позовної давності суд першої інстанції зазначив, що 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16 березня 2020 року та № 239 від 25 березня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року.
У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 291 від 22 квітня 2020 року, № 343 від 04 травня 2020 року, № 392 від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року, № 104 від 17 лютого 2021 року, № 405 від 21 квітня 2021 року, зокрема до 30 червня 2021 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року (з урахуванням останніх внесених до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 19 серпня 2022 року), дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, була продовжена до 30 квітня 2023 року.
Законом України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені.
Оскільки дію карантину встановлено з 12.03.2020, тобто до спливу строку, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України для звернення з даним позов до суду (навіть у разі якщо відлік розпочинати з моменту прийняття спірного рішення від 20.09.2017), місцевий суд дійшов висновку, що прокурором подано позов в межах відповідного строку, а тому заява Відповідача 1 про застосування позовної давності була відхилена.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційних скарг:
5. ОСОБА_2 , м. Харків (далі - Скаржник 1), не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/534/22, зазначаючи, що означеним рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки, тоді як вона залучена до участі у справі не була, звернулась з апеляційною скаргою на означене рішення суду разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване довіданістю про рішення суду із сайту «Судова влада» лише 11.02.2023. За підсумками апеляційного перегляду просить рішення Господарського суду Харківської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в.о. прокурора Слобідської міжрайонної прокуратури задовольнити частково:
- Визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 20.09.2017 року № 757/17;
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 року № 5563-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гапоненком Павлом Юрійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрованого за № 3805;
- Зобов'язати фізичну особу-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича повернути, а Харківську міську раду Харківської області прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-4 в житловому будинку літ. «Б-4» площею 35,8 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, провулок Подільський (колишня вулиця Гамарника), 15.
В іншій частині позовних вимог в.о. прокурора Слобідської міжрайонної прокуратури м. Харкова Харківської області відмовити.
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 1 зазначає, наступне.
6.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскаржуване рішення суду ухвалене без урахування судових рішень, які набрали законної сили, а саме Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.01.2021 року по справі № 646/8239/18 та Постанови Харківського апеляційного суду від 25.01.2022, які є вмотивованими, судами встановлені всі обставини справи, надана належна оцінка кожному доказу з дослідженням у судових засіданнях матеріалів інвентаризаційної справи по житловому будинку АДРЕСА_1 та приватизаційної справи по квартирі АДРЕСА_1 .
6.2. Так, представнику Харківської міської ради, представнику Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як вбачається з рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 р., з яким я випадково ознайомилася на сайті Судової влади України, було відомо, але не заявлено у суді про наявність судових рішень, ухвалених на її користь, які набрали законної сили.
Виконуючий обов'язки прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, звертаючись до суду з позовом не надав, а суд не витребував інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про реєстрацію за мною права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
7. Харківська міська рада, м. Харків (далі - Скаржник 2), також не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/534/22, звернулась з апеляційною скаргою на означене рішення суду разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням повного тексту судового рішення лише 09.02.2023. Просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі № 922/534/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у позові в.о. керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФОП Гапоненка П.Ю. про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна.
8. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 2 зазначає наступне:
8.1. Харківська міська рада наполягає на тому, що Прокурором при поданні позовної заяви у справі № 922/534/22 не доведено та не обґрунтовано наявності у нього підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, тобто не додержано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України України.
Крім того, враховуючи висновки Верховного Суду, а також позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві прокурора у цій справі, можна стверджувати про те, що у даному випадку компетентний орган - Харківська міська рада або ж Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом (зокрема, про визнання недійсним спірного договору, витребування майна), а до повноважень прокурора не віднесено позбавлення цього органу такого права.
Прокурор для представництва інтересів держави (в даному випадку - в особі компетентного органу як сторони правочину, власника майна) повинен продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Однак, таких доказів прокуратурою не надано та взагалі зазначено, що «заходи досудового врегулювання спору не вживались».
Таким чином, прокуратурою не було жодним чином повідомлено Харківську міську раду або Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про виявлення порушень інтересів держави, про необхідність вжиття відповідних дій щодо захисту цих інтересів тощо, а також про намір звернення прокуратурою до суду з даним позовом.
Отже, звертаючись до суду з цим позовом Слобідською окружною прокуратурою м. Харкова не надано можливості ані Харківській міській раді, ані Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради будь-яким чином відреагувати на зазначені прокурором порушення, на його думку, інтересів держави.
8.2. Неправильне тлумачення ст.ст. 11,18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»: незастосування судом ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 289 Господарського кодексу України, що підлягали застосуванню чинне законодавство України не передбачало заборони щодо переважного права орендаря на придбання комунального майна, а отже на такі правовідносини поширюється дія норм, закріплених у ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України та ст. 289 Господарського кодексу України, чим доводиться безпідставність аргументів прокурора, викладених у позовній заяві, та висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні від 24.01.2023 у справі №922/534/22.
8.3. Незастосування судом ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, що підлягала застосуванню, а саме:
- від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України» (за заявою №61333/00) - пункт 53;
- від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (за заявою № 19336/04) - пункти 166-168;
- від 28.07.1999 у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (за заявою № 22774/93) - пункт 49;
- від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (за заявами № 7151/75 та № 7152/75) - пункт 69;
- від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (за заявою № 8793/79) - пункт 50;
- від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (за заявою №29979/04) - пункт 71.
8.4. Скаржник 2, також зауважує на тому, що судом не було застосовано ст. 267 Цивільного кодексу України.
На думку Скаржника 2, жодна із зазначених судом Постанов не містить будь-яких заборон діяльності державних органів (в тому числі й прокуратури), а навпаки координують та спрямовують організацію належної та ефективної діяльності цих органів в умовах карантину.
В даному випадку прокурор лише у лютому 2022 року звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 № 5563-В-С тощо. Тобто, прокурором подано відповідний позов через майже 4,5 роки з дня винесення оскаржуваного рішення міської ради та через 4 роки з дня укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу.
При цьому прокурором не доведено (і навіть не наведено) жодної з обставин, котра перешкоджала подачі позову у встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк при наявності всіх необхідних для цього відомостей, документів, можливостей, повноважень тощо. Хоча, цей строк сам по собі є цілком достатнім для формування правової позиції у спірних правовідносинах, підготовки та подачі відповідного позову. Тим більше, він є достатнім з огляду на те, що такий позов не є унікальним.
Звільнення держави від обов'язку додержуватися установлених строків давності потенційно може призводити до руйнування багатьох усталених правовідносин і надає дискримінаційну перевагу державі без будь-якої переконливої підстави (рішення від 18.03.2008 у справі Dacia S.R.L. v. Moldova, заява № 3052/04).
Харківська міська рада вважає, що прокуратура, реалізуючи свої виключні та унікальні функції, не тільки може, а й зобов'язана вживати відповідні заходи представницького характеру у найшвидший та найкоротший термін, не кажучи вже про більш ніж достатній для цього трирічний строк, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
9. Харківською обласною прокуратурою в межах визначеного апеляційним судом строку надано відзив на апеляційну скаргу Харківської міської ради, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, зазначаючи, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
9.1. Законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень. Крім того, Харківська міська рада, як орган наділений відповідними повноваженнями, не може обіймати декілька статусів у справі та виступати у якості як позивача так і відповідача.
З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі, як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурором самостійно подано позов.
9.2. Щодо дотримання порядку та способу проведення приватизації, то Харківська міська рада дійсно має право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках таких продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
У даному випадку орендар жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкту нерухомого майна у нього в оренді не здійснив. У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві орендар з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. Орендар до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна та приватизації, не подавав документи, передбачені Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації.
Таким чином, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а тому відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та може бути визнаний недійсним.
Право власності на комунальне майно належить територіальним громадам, від імені та в інтересах яких діють відповідні органи місцевого самоврядування. Прийняття органом місцевого самоврядування рішень попри встановлену законом процедуру приватизації не буде відображати волю територіальної громади як власника комунального майна, оскільки ЇЇ інтереси визначаються доцільністю, економністю та ефективністю використання майна.
Водночас, воля та волевиявлення орендаря формується з чіткого розуміння меж його цивільних прав на комунальне майно та відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв'язку з нездійсненням ним поліпшення майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди. У свою чергу, таке волевиявлення виражається в юридично значущій дії - поданні заяви про приватизацію шляхом викупу. Подання цієї заяви є ініціативними діями особи щодо початку спрощеної процедури приватизації для органу місцевого самоврядування порівняно з проведенням аукціону. Ці дії свідчать про їх недобросовісність у зв'язку з усвідомленням незаконності особою, що розраховує на помилку або співучасть у порушенні закону з боку органу місцевого самоврядування.
9.3. У правовідносинах щодо приватизації орендарем комунального майна шляхом викупу при нездійсненні ним поліпшення майна, відсутній критерій законності та добросовісності набуття майна у власність орендарем, а тому позбавлення такої особи майна не суперечитиме принципам, встановленим ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порушення Харківською міською радою умов та порядку приватизації призвели не тільки до можливих економічних збитків (недотримання територіальною громадою коштів від відкритого продажу майна конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості придбати комунальне майно на відкритому конкурсі, створили для них і орендаря несправедливі умови конкуренції на ринку продажу комунального майна. При цьому орендар, відповідно, отримав непередбачені законом привілеї викупити майно неконкурентним способом.
Харківська міська рада, розпорядившись таким чином майном, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови орендаря, який орендував комунальне майно і не здійснив його невід'ємних поліпшень, і інших потенційних покупців комунального майна, фактично протиправно позбавивши останніх права на участь у приватизації.
9.4. Відповідно до положень ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У розумінні викладених вимог для того, щоб у прокурора з'явилися підстави отримати матеріали, спираючись на які в подальшому буде прийнято те чи інше рішення з метою встановлення наявності підстав для представництва, останньому необхідно попередньо встановити порушення у діяльності органу, в даному випадку Харківської міської ради. Виключно опрацюванням тексту рішень, розміщених на офіційному сайті Харківської міської ради, без вивчення матеріалів, на підставі яких ці рішення прийнято, виявити такі порушення не вбачається можливим.
Таким чином, твердження заявника про те, що позивач міг би довідатись про порушення прав та прийняття оскаржуваного рішення безпосередньо з часу його прийняття, не відповідають дійсності та суперечать положенням вищевказаного законодавства.
Водночас, прокурор дізнався про факт порушення процедури продажу спірного нежитлового приміщення лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до цих договорів, та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19.
Останнє пов'язано з тим, що встановити чи додержано передбачену Законом процедуру приватизації у кожному конкретному випадку за кожною окремою адресою можливо лише шляхом безпосереднього вивчення матеріалів кожної приватизаційної справи, зокрема, встановленням наявності в останній звернення з метою надання дозволу на поліпшення, наявності або відсутності дозволу на поліпшення, документального підтвердження наявності проведених поліпшень, оцінка майна, відповідні договори.
Таким чином, порушення, які свідчать про незаконність набуття Відповідачем 3 нежитлових приміщень, прокурором виявлено лише за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження №42017221080000002 доказів - приватизаційної справи.
У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, права визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.
10. Іншими учасниками справи в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзивів на апеляційні скарги подано не було. Поштова кореспонденція направлялась апеляційним судом на наявні в матеріалах справи поштові та електроні адреси учасників справи (у тому числі представникам в електронний кабінет у системі «Електронний суд»).
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
11. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023р. головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги (номер провадження 401 Х/3) визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Істоміна О.А.
12. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/534/22 та відклалено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/534/22 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.
13. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2024р. головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги (номер провадження 458 Х/3) визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Істоміна О.А.
14. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 відкладено розгляд питання щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження/відкриття провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради, м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/534/22 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.
15. 20.03.2023 до Східного апеляційного господарського суду з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/534/22.
16. 21.03.2023 від Харківської обласної прокуратури, м. Харків надійшла заява про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №922/534/22 за апеляційною скаргою Харківської міської ради, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023, оскільки останньою у встановлений законом строк апеляційна скарга подана не була та враховуючи відсутність поважних підстав для його поновлення.
17. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №922/534/22 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , м. Харків (401 Х/3) було залишено без руху, запропоновано Скаржнику усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме доплатити судовий збір в розмірі 1844,27грн.
18. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №922/534/22 апеляційну скаргу Харківська міська рада, м. Харків (номер провадження 458 Х/3) було залишено без руху, запропоновано Скаржнику усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 13008,77грн.
19. Після усунення заявником недоліків ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №922/534/22 (номер провадження 401 Х/3) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , м. Харків та зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023, встановлено учасникам справи строк до 19.04.2023 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу та запропоновано в строк до 19.04.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.
20. Після усунення заявником недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №922/534/22 (номер провадження 458 Х/3) за апеляційною скаргою Харківської міської ради, м. Харків, об'єднавши її для спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (номер провадження 401 Х/3). Встановлено учасникам справи строк до 19.04.2023 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу та запропоновано в строк до 19.04.2023 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), а також письмово висловити свою позицію щодо подібності/неподібності правовідносин розглядуваної Верховним Судом справи №925/1133/18 із справою №922/534/22 та наявності/відсутності потреби у застосуванні п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України.
21. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі №922/534/22:
- апеляційні провадження у справі №922/534/22 (401 Х/3 та 458 Х/3) зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18 (судове засідання призначене на 18.05.2023);
- запропоновано сторонам у справі повідомити Східний апеляційний господарський суд про закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18, з наданням копії відповідного судового акту.
22. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023:
- запропоновано учасникам апеляційного провадження (401 Х/3 та 458 Х/3) за підсумками судового засідання 07.09.2023 у справі №925/1133/18 Верховному Суді (розміщення у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідного судового акту) надати до Східного апеляційного господарського суду письмово висловлену позицію з наведенням обґрунтування відносно можливості поновлення апеляційного провадження у справі для подальшого розгляду по суті апеляційних скарг на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/534/22.
- зобов'язано Харківську обласну прокуратуру, Харківську міську раду, м. Харків, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків та Фізичну особу-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича, м. Харків у 10-ти денний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення відносно наявності/відсутності фізичного співпадіння (повного або часткового) між нежитловими приміщеннями 1-го поверху №1-:-4 у житловому будинку літ. «Б-4», загальною площею 71 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (спірне майно у межах справи №922/534/22) з 4-х кімнатною квартирою АДРЕСА_3 . У разі такого співпадіння надати технічний план щодо спірних нежитлових приміщень у межах справи №922/534/22 із зазначенням площі збігу та приміщень, що збігаються з їх ідентифікацією.
23. 18.09.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення лише від Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, в яких остання зазначила, що станом на 12.09.2023 за реєстраційними відомостями спірні нежитлові приміщення також належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , тобто право власності на оспорюване майно не скасовано та не визнано за іншою особою, тому звернення прокурора правомірно здійснено на весь об'єкт нерухомості, а саме нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. «Б-4», загальною площею 71 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 400521263101).
Окружною прокуратурою при зверненні з позовом до суду в якості додатків до позовної заяви надано технічний паспорт КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційна справа № 35331 від 08.04.2014) за адресою: м. Харків, пров. Подільський, буд. 15, літ. «Б-4», відповідно до якого вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення 1-го поверху №№ 1-:-4 загальною площею 71,0 кв.м. є єдиним об'єктом нерухомого майна, який складається з чотирьох нежитлових приміщень.
Під час підготовки позовної заяви до суду та написанні цих письмових пояснень будь-якої інформації в матеріалах приватизаційної та інвентаризаційної справ щодо повного або часткового співпадіння між нежитловими приміщеннями 1-го поверху №1-:-4 у житловому будинку літ. «Б-4», загальною площею 71 кв.м :а адресою: АДРЕСА_2 з 4-х кімнатною квартирою АДРЕСА_3 не встановлено.
24. Листом №002126/3-9 від 04.03.2024 у справі 922/534/22 (401 Х/3 та 458 Х/3) Східний апеляційний господарський суд вказав, що Харківською міською радою, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Гапоненко Павлом Юрійовичем вимоги п.2 резолютивної частини ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 виконані не були.
25. Листом №004496/3-9 від 16.05.2024 у справі 922/534/22 (401 Х/3 та 458 Х/3) Східний апеляційний господарський суд повторно (втретє) нагадував на необхідності надання письмових пояснень відносно наявності/відсутності фізичного співпадіння (повного або часткового) між нежитловими приміщеннями 1-го поверху №1-:-4 у житловому будинку літ. «Б-4», загальною площею 71 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (спірне майно у межах справи №922/534/22) з 4-х кімнатною квартирою АДРЕСА_3 .
26. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із відпусткою члена судової колегії, судді Істоміної О.А., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю ОСОБА_4 , що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 у справі №922/534/22.
27. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №922/534/22 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , м. Харків (401 Х/3) та Харківської міської ради, м. Харків (458 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023) та призначено розгляд апеляційних скарг ОСОБА_2 , м. Харків (401 Х/3) та Харківської міської ради, м. Харків (458 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023) у справі №922/534/22 на "26" серпня 2024 р. о 10:15 годині з викликом сторін.
Водночас, зобов'язано Харківську міську раду, м. Харків, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків та Фізичну особу-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича, м. Харків терміново надати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення відносно наявності/відсутності фізичного співпадіння (повного або часткового) між нежитловими приміщеннями 1-го поверху №1-:-4 у житловому будинку літ. «Б-4», загальною площею 71 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (спірне майно у межах справи №922/534/22) з 4-х кімнатною квартирою АДРЕСА_3 . У разі такого співпадіння надати технічний план щодо спірних нежитлових приміщень у межах справи №922/534/22 із зазначенням площі збігу та приміщень, що збігаються з їх ідентифікацією.
Також запропоновано учасникам справи надати до 10.08.2024 письмові пояснення по суті апеляційного провадження в контексті застосовування правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18.
28. 15.08.2024 від Харківської обласної прокуратури надійшли пояснення, за змістом яких остання просить суд продовжити строк на подання пояснень, долучити вказані пояснення до матеріалів справи № 922/534/22, розглянути справу з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду та залишити без задоволення апеляційні скарги відповідачів у справі.
29. Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 «Щодо повторного автоматичного розподілу справ» у зв'язку із відпусткою члена судової колегії, судді Медуниці О.Є., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Радіонову О.О., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 у справі №922/534/22.
30. 22.08.2024 від Скаржника 1 надійшло клопотання, в якому остання просила приєднати до справи постанову Верховного Суду від 16.08.2023, копію технічного паспорта на квартиру станом на 19.08.2024 та оригінали поштових квитанції про направлення клопотання з додатками керівнику Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_3 .
31. Враховуючи викладене в п.п.11, 13, 19, 20, 29 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Радіонова О.О. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
32. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою засобів аудіоофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
33. У судовому засіданні 26.08.2024 Прокурор проти задоволення апеляційних скарг заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, надав додаткові пояснення на запитання суду, проти задоволення клопотання про відкладення заперечував.
Представник Скаржника 2 у судове засідання не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване перебуванням особи, якій доручено здійснювати самопредставництво Харківської міської ради у цій справі у щорічній відпустці з 26.08.2024 по 15.09.2024 включно, що в свою чергу, на думку Заявника, виключає об'єктивну можливість взяти участь у судовому засіданні. Судова колегія, з огляду на відсутність підстав, необхідних для відкладення розгляду справи у розумінні ст.ст.202, 216 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє у задоволенні такого клопотання Скаржника 2, адже сторона не позбавлена можливості залучити до розгляду справи будь-якого іншого представника або шляхом самопредставництва уповноваженою особою (доказів такої неможливості не надано). Крім того, що процесуальна позиція Скаржника 2 доведена до відома суду безпосередньо зі змісту апеляційної скарги, а явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Інші учасники справи у судове засідання 26.08.2024, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, також не з'явились, про причини неявки не повідомили, що за висновком судової колегії, враховуючи визнання його явки необов'язковою, доведеність позиції безпосередньо зі змісту апеляційної скарги, а також достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
34. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначені відповідно до них правовідносини:
35. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 11.07.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Орендодавець) та ФОП Гапоненком Павлом Юрійовичем (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №1957 (а.с.47-51 т.1)
35.1. На підставі вказаного договору в строкове платне користування орендарю передано нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4 загальною площею 71,0 кв.м. (технічний паспорт від 08.04.2014, інвентаризаційна справа № 35331) (далі - майно), розташовані в житловому будинку за адресою: м. Харків, пров. Подільський, 15, літ "Б", що належали до комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
35.2. У пункті 3.1. вказаного договору оренди зазначено, що вартість об'єкту оренди складає 282583 грн, без ПДВ станом на 26.05.2017.
35.3. Відповідно до умов договору оренди орендар зобов'язаний: змінювати стан орендованого Майна виключно за письмовою згодою орендодавця (п. 4.7. договору оренди).
35.4. Здійснювати ремонт та реконструкцію за письмовою згодою орендодавця на підставі документації, оформленої відповідно до чинного законодавства (п. 4.8. договору оренди).
35.5. Згідно п. 5.6. Договору Орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу Майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.
36. Рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", вирішено провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу) (а.с.81-85 т.1).
37. Судом першої інстанції було встановлено, що у вищевказаному рішенні Харківська міська рада, зокрема, дозволила приватизувати шляхом викупу нежитлові приміщення першого поверху в житловому будинку, за адресою: м. Харків, Подільський пров., 15, літ. "Б-4" ФОП Гапоненку А.Ю. (п.58 додатку 1, а.с.84 т.1), але в Договорі купівлі-продажу № 5563-В-С нежитлових приміщень, орендованих ФОП Гапоненком Павлом Юрійовичем здійснено посилання саме на рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", як на підставу укладення Договору, тобто, в рішенні Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" помилково було надано дозвіл на приватизацію шляхом викупу Фізичній особі-підприємцю Гапоненку А.Ю. замість ОСОБА_3 .
38. Для виконання вказаного рішення ФОП Гапоненко П. Ю. звернувся до Управління комунального майна з листом (вх. № 14539 від 02.10.2017, а.с.64 т.1), у якому просить доручити проведення оцінки для приватизації вказаного майна суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_5 .
39. Для виконання вказаного листа Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради звертається до суб'єкта оціночної діяльності Прокоп'євої І.Б. (лист від 27.10.2017 № 16058, а.с.48 зворотна сторона т.1) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору з ФОП Гапоненко П.Ю.
40. Фізичною особою-підприємцем Прокоп'євою І.Б. складено звіт про оцінку майна від 31.10.2017, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 31.10.2017 без ПДВ складає 247367 грн. У вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід'ємні поліпшення (а.с.37-46 т.1).
41. Після цього, ФОП Гапоненко П.Ю. до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради подав заяву про приватизацію № 3527 від 27.10.2017 (а.с.62 т.1).
42. 07.03.2018 між ФОП Гапоненком Павлом Юрійовичем та Управлінням комунального майна укладено договір купівлі-продажу № 5563-В-С, відповідно до якого ФОП Гапоненко Павло Юрійович приватизував вказані нежитлові приміщення за 247367 грн без ПДВ (разом з ПДВ за 296 840, 40 грн.) (а.с.27-29 т.1).
43. 06.04.2018 складено Акт прийому-передачі № 5563-В-С, який засвідчує факт передачі за вищевказаним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. "Б-4", загальною площею 71,0 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та факт сплати коштів у повному обсязі за цим договором (а.с.24 т.1).
44. Рішенням приватного нотаріуса Ємельянової І.Г. Харківського міського нотаріального округу Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40039412 від 07.03.2018 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. "Б-4", загальною площею 71, кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.30-31 т.1).
45. До позовної заяви, зокрема, додано технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_4 в особі Харківської міської ради, вбудовані нежитлові приміщення громадського призначення 1-го поверху №1-:-4 заг.пл.71,0кв.м. (а.с.52-55 т.1).
46. Керуючись ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», в.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовними вимогами до 1) Харківської міської ради; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;3) Фізичної особи - підприємця Гапоненка Павла Юрійовича про:
- визнання незаконним та скасування п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17;
- визнання недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 № 5563-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гапоненком Павлом Юрійовичем (код РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрованого в реєстрі за № 3805;
- зобов'язання фізичну особу-підприємця Гапоненко Павла Юрійовича (код РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. "Б-4", загальною площею 71,0 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
47. 06.10.2022 до суду першої інстанції представник Харківської міської ради подав заяву про застосування строку позовної давності у справі вх.№ 11308 (а.с.60-69 т.2).
До вказаної заяви, зокрема було додано ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 (а.с.70-76 т.2), якою, зокрема клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 юриста 1 класу ОСОБА_6 про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню Nє42017221080000002 від 04 січня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч3 ст. 365-2 КК України - задоволено.
Надано дозвіл на проведення тимчасового доступу до наступних документів, які зберігаються в Управлінні кувального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ДРПОУ 14095412, зареєстроване за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 16) по об'єктам нерухомого майна, які було відчужено з комунальної власності шляхом викупу на підставі наступних рішень Харківської міської ради:
- Рішення 9 сесії Харківської міської роди 7 скликання «Про відчуження об?єктів комунальної власності гернторіальної громади м. Харкова» від 26.10.2016 №412/16;
- Рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об?єктів комунальної власності тернторіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16;
- Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18;
- Рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об?єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017 №757/17.
По кожному з вищевказаних об'єктів надано тимчасовий доступ до всіх наявних документів.
48. Апеляційним судом на підставі, у тому числі, додатково наданих Скаржником 1 до матеріалів справи документів, які долучуються до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження у порядку ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ОСОБА_2 не була учасником справи під час провадження у суді першої інстанції, а тому об'єктивно не могла представити відповідні докази раніше, при тому, що у позовній заяві Прокурор загдував про вказану особу та її участь у досліджуваних правовідносинах щодо спірного майна та навіть долучав до матеріалів справи відповідні судові акти, роздруковані з ЄДРСР (знеособлені за прізвищами фізичних осіб - рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.01.2021 у справі №646/8239/18 (а.с.86-94 т.1) та вступні і резолютивну частину постанови Харківського апеляційного суду від 25.01.2022 у справі №646/8239/18 (а.с.95, 96 т.1) на встановлено, що 22.09.2017 року (а.с.206 т.2)), які не отримали належної правової оцінки з точки зору визначення суб'єктного кола осіб, причетних до розглядуваних правовідносин для цілей виконання приписів ст.50 Господарського процесуального кодексу України, були встанолені наступні обставини:
48.1. Між Кредитною Спілкою "САМОПОМІЧ", з однієї сторони, іменована надалі "ПРОДАВЕЦЬ", від імені якої на підставі Статуту (нова редакція), зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області Науменко Л.В. 26.05.2006 року за №14801050001013297, діє Голова правління ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , іменована далі «ПОКУПЕЦЬ», 22.09.2017 був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно п.1.1. якого ПРОДАВЕЦЬ передає у власність ПОКУПЦЮ, а ПОКУПЕЦЬ приймає чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 64,7 кв.м., загальною площею 87,3 кв.м., надалі - майно, і зобов'язується сплатити за нього узгоджену грошову суму (а.с.206 т.2).
48.2. Право власності ОСОБА_2 на вкаазану житлову квартиру 4-ьох кімнату квартиру, техніча характеристика якої відображена у виготовленому 30.06.2017 технічному паспорті (а.с.231-232 т.2), і, серед іншого включає у себе приміщення 38 площею 22,6кв.м. та приміщення №9 площею 13кв.м., було зареєстровано 22.09.2017р. на підстві вказаного вище договору купівлі-продажу (а.с.207 т.1)
48.3. Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27.01.2021 у справі №646/8239/18 (а.с.86-94 т.1 та а.с.191-195 т.2) за позовом ОСОБА_2 до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичної особи-підприємця Гопоненка П.Ю. та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участ. третіх осіб: Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та приватного нотаріуса Харківського міського нотарільного округу Харківської області Харитонвої Я.М., позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково:
- Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_5 .
- Витребувано із чужого незаконного володіння та передано ОСОБА_2 житлове приміщення №8 площею 13,0 м2 та житлове приміщення №9 площею 22,6 м2, які передані ОСОБА_3 , як нежитлові приміщення №1 площею 13,0 м2 та нежитлове приміщення №2 площею 22,2 м2, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_6 .
- Прининено право власності ОСОБА_3 на нежитлові приміщення №1 площею 13,0 м2 та нежитлове приміщення №2 площею 22,2 м2, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_6 .
- Виселено ОСОБА_3 з нежитлових приміщень: №1 площею 13,0 м2 та №2 площею 22,2 м2, що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_6 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підриємця ОСОБА_3 про:
- визнання недійсним договору ківлі-продажу від 22.09.2017. між Кредитною спілкою "Самопоміч" та ОСОБА_2 (п.46.1. цієї постанови);
- визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Харитонової Я.М. про деражувану реєстрацію права вланості ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнання права власності на нежитлові приміщення першого поверху №1, №2 в житловому будинку літ. "Б-4" за адресою: АДРЕСА_2 .
48.4. З наданого до матеріалів справи прокурором технічного паспорту спірного приміщення, виготовленого 08.04.2014 для власника - теритоіальної громадит м. Харкова (а.с.52-55 т.1), вбачається, що продане Відповідачем 2 на користь Відповідача 3 нежитлове приміщення загальною площею 71кв.м. (п.42 цієї постанови) включає у собі, зокрема, приміщення №1 площею 13кв.м. та приміщенння №2 площею 22,2кв.м.
48.5. Постановою Харківського апеляційного суду від 25.01.2022 у справі №646/8239/18 апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича - ОСОБА_9 - задоволено частково.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року в частині позовних вимог про визнання права власності скасовано та в задоволенні позову в пій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.196-202 т.2).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що Харківським апеляційним судом були встановлено наступні обставини:
- Матеріали справи свідчать про те, що Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на праві комунальної власності належали нежитлові приміщення 1-го поверху №1-23, ХХУ,ХХУ1 в літ. «Б-4» загальною площет 222,9 м2 розташовані в АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 від 23 вересня 2004 року.
- Право комунальної власності за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-23, ХХУ,ХХУ1 в літ. «Б-4», загальною площею 222,9 м2, розташовані в АДРЕСА_2 , зареєстровано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 27.09.2004 року.
- Рішенням Виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова №176 від 06.03.2007 року надано житлову площу черговикам виконкому на підставі ст.54 ЖК України та п. 54 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов», у тому числі, ОСОБА_10
- З приватизаційної справи № АДРЕСА_7 убачається, що 12 квітня 2011 року ОСОБА_11 звернувся із заявою на ім?я начальника відділу приватизації житлового фонду з проханням оформити передачу у приватну власність квартиру, що займає з членами сім'ї на умовах найму. Реєстраційний № заяви 9-108-П2 від 14.04.2011 року.
- До заяви додано Довідку №2077 від 12 квітня 2011 року про склад сім'ї наймача квартири та займані ними приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з якої вбачається, що квартира складається з 4-х кімнат, жилою площею 64,7 кв.м., кухні пощею 7,9 кв.м., ванни 2,3 кв.м., вбиральні 1,5 кв.м., коридору 5,1 кв.м. та 5,8 кв.м. Загальна площа квартири 87,3 кв.м.
- Розпорядженням від 18.04.2011 №5323-П Відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради визначено ОСОБА_10 упоноваженим власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а 18.04.2011р. на ім'я ОСОБА_10 та членів його сім'ї видане свідоцтво про право власності на вказану квартиру загальною площею 87,3кв.м., яка складається з 4 кімнат (1-а - 11кв.м., 2-а - 18,1кв.м., 3-я - 22,6кв.м., 4-а - 13кв.м.), кухні площею 7,9кв.м., санвузла площею 1,5кв.м., ваною кіманти площею 2,3кв.м. та коридорів площею 5,1кв.м. і 5,8кв.м.
- 08.06.2011 між ОСОБА_10 та Кредитною спілкою "Самопоміч" був укладений імотечний договір із застереженням про задоволення висмог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на вказану квартиру і згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.04.2017р. власником цієї квартири стала Кредитна спілка "Самопоміч".
- 22.09.2017р. між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою "Самопоміч" був укладений договір купівлі-продажу вказаної квартири, яка є її законним власником на підставі вказаного договору.
- 11.07.2017р. між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гаопненком П.Ю. було укладено договір оренди нежитловиїх приміщзень 1-ого поверху №1-:-4 загальною площею 71кв.м. Технічний паспорт на ці приміщення виготовлений 08.04.2014 (інвентаризаційна справа №353331. При виготовленні технічного паспорту, житлові приміщення 1-го поверху 8 та 9 відповідно площею 22,6 та 13,0 м2, стали нежитловими приміщеннями і мають нумерацію 1 та 2 - нова нумерація цих приміщень.
- 07 березня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Гапоненком П.Ю. та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №1-:-4 першого поверху в житловому будинку літ. «Б-4» за адресою: АДРЕСА_2 ), 15 загально площею 71,0 м2.
Апеляційним судом також було зазначено на підставі встановлених обставин, що:
"Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради не мав права на укладаення договору орнеди житлових приміщень площею 13кв.м. та 22,2кв.м., а в подальшому і приватизації цих приміщень шляхом викупу фізичної особи-підприємцем Гапоненком П.Ю., оскільки вказані приміщення раніше вже були надані та приватизована Сердюковим Г.К. та членами його сім'ї."
"Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для витребування із чужого незаконного володіння та передачі ОСОБА_2 житлового приміщення №8 площею 13кв.м. та житлового приміщення №9 площею 22,6кв.м., які передані ОСОБА_3 як нежитлові приміщення №1 площею 13кв.м. та нежитлове приміщення №2 площею 22,2кв.м., що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_6 - відповідає вимогам закону та фактичним обставина справи".
48.6. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 року у справі № 646/8239/18 провадження № 61-6238св22 (а.с.238-252 т.3) касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Гапоненко П.Ю. залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року у не скасованій при апеляційному перегляді частині та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2022 року залишено без змін.
49. 11.06.2024 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову у справі №925/1133/18 за змістом якої касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 925/1133/18 скасовано. Справу № 925/1133/18 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Повний текст постанови Великою Палатою Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2024.
50. Спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного та Господарського кодексів України, а також Законів України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», що регулювали питання приватизації державного майна на час виникнення спірних правовідносин.
VІ. Оцінка апеляційного суду:
51. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.
52. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора в контексті таких аргументів:
52.1. Апелянта 1 ( ОСОБА_2 ), яка не є учасником справи, але вважає, що оскаржуване рішення опосередковує вирішення питання про її права та інтереси як власниці частини спірного майна, що має бути за задоволеними вимогами прокурора повернуто Відповідачем 2 до територіальної громади м.Харкова, а саме нежитлових приміщень №1 площею 13 кв.м. та №2 площею 22,2 кв.м., що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_2 , які є відповідно житловими приміщеннями №8 площею 13 кв.м. та №9 площею 22,6 кв.м. у складі приналежній її квартири АДРЕСА_2 загальної площею 87,3 кв.м. за цією ж адресою:
- стверджує про преюдиційність у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставин приналежності їй на праві власності вказаної частини спірного майна, встановлену у межах цивільного судочинства у справі №646/8239/18 рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27.01.2021 та постановою Харківського апеляційного суду від 25.01.2022, учасниками якої були Відповідачі у справі №922/534/22;
- попри обізнаність про відповідні обставини Відповідачі у справі №922/534/22 не довели їх до відома суду, а прокурор не надав відомостей державного реєстру щодо поточної приналежності ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , при тому, що ухвала Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.01.2019 про накладання арешту та заборони ОСОБА_12 вчинення будь-яких дій з відчуження нежитлових приміщень першого поверху будинку АДРЕСА_6 , не скасована та є чинною;
- на підставі викладеного вимагає за підсумками апеляційного перегляду ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Прокурора, погоджуючись із необхідністю задоволення немайнових вимог щодо недійсності оспорюваних п.58 додатку 1 до рішення ХМР від 20.09.2017 №757/17 та договору купівлі продажу від 07.03.2018 №5563-В-С, але зазначаючи про правомірність покладання на ФОП Гапоненко П.Ю. (Відповідач 3) обов'язку з повернення у комунальну власність тільки нежитлових приміщень №3-4 першого поверху в житловому будинку літ. «Б-4» площею 35,8 кв.м., розташованих за адресою: м.Харків, пров. Подільський (колишня вул. Гамарника), 15.
52.2. Апелянта 2 (Відповідач 1):
- недотримання Прокурором вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Господарського процесуального кодексу України щодо доведення та обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави (наявність компетентних органів - Відповідачів 1 і 2, які управнені були звертатися із позовом про захист прав територіальної громади, але не були повідомлені прокурором про виявлені порушення) (1);
- порушення норм матеріального права щодо в частині неправомірного висновку про незаконність обрання способу приватизації спірного майна та правомірність його приватизації шляхом викупу за умовами п.5.6. договору оренди №1957 від 11.07.2017 з Відповідачем 3 (2);
- незастосування судом у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» релевантних рішень ЄСПЛ (за наведеним переліком) відносно дотримання вимог ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ щодо доведеності спрямованості ініційованого прокурором втручання у право мирного володіння майном суспільного інтересу та пропорційності втручання (3);
- незастосування судом ст.267 Цивільного кодексу України наслідків пропуску позовної давності, про що у суді першої інстанції було подане обґрунтоване клопотання Відповідача 1 (4).
53. Оскільки Скаржник 2 за підсумками апеляційного перегляду вимагає повного скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволені позовних вимог повністю, тоді як Апелянт 1 фактично заперечує проти встановлення Відповідачеві 3 обов'язку з повернення у комунальну власність тієї частини спірного майна, яку ОСОБА_2 вважає своєю, але погоджується із необхідністю задоволення решти вимог Прокурора, остільки колегія суддів вважає за доцільне насамперед надати правову оцінку аргументам апеляційної скарги Відповідача 1.
54. Помилковість аргументу (1) Апелянта 2 зумовлена безпідставним розповсюдженням у розглядуваному випадку на Прокурора вимог законодавства щодо попереднього узгодження/повідомлення управнених органів на здійснення функцій у спірних правовідносинах про виявлені порушення і намір подати відповідний позов про їх усунення, які є прийнятними у випадку подання позову прокурором в інтересах держави в особі відповідних органів або можливості подання саме такого позову прокурором із визначенням таких органів позивачем у справі згідно ч.5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України.
54.1. Наразі, за змістом обстоюваною Прокурором правовою позицією, викладеною у позові, останній вважає, що виявлені ним порушення приватизаційного законодавства, допущені, зокрема і Відповідачами 1 і 2. Більш того, зміст першої немайнової позовної вимоги про недійсність рішення Харківської міської ради, що опосередковує визначення способу приватизації спірного майна, законність якого Прокурор заперечує, та який (спосіб) у подальшому втілено в укладеному між Відповідачами 2 і 3 спірному договорі купівлі-продажу, вказує на її (вимоги) звернення виключно до Відповідача 1:
- дійсно, за своїм статусом Відповідачі 1 і 2 є органами, які уповноважені здійснювати функції щодо комунального майна у відносинах з його приватизації, однак, тією мірою, якою за змістом ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України звернення до суду із позовом опосередковує прохання особи, чиї права (інтереси) були порушені, з боку іншої особи, останні не можуть суміщати статус позивача із статусом порушника щодо дій, покладених в основу позовної заяви;
- діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості однієї і тієї ж особи у межах одного позову суміщати процесуальний статус позивача та відповідача одночасно;
- у будь-якому разі, Харківська міська рада (ХМР) не могла ініціювати позов (або бути позивачем за позовом прокурора) з вимогами про недійсність рішення Харківської міської ради, адже тільки сама ХМР може бути належним відповідачем за такою вимогою, тоді як Відповідач 2, як підпорядкований орган місцевого самоврядування, не наділені повноваженнями оспорювати рішення Харківської міської ради у судовому порядку.
54.2. Викладений у п.54.1.цієї постанови міркування цілком узгоджується із релевантною та обов'язковою до врахування згідно ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України правовою позицією ВП ВС, викладеною у п.75,76,140 постанови від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, з приводу якої Прокурором надані на вимогу апеляційного суду слушні пояснення (а.с.216-221 т.3)
54.3. За змістом позовної заяви прокурором визначено захищуваний державний інтерес у спірних правовідносинах як усунення виявлених порушень приватизаційного законодавства під час розпорядження комунальним майном та наповнення місцевого бюджету в контексті п.45 рішення ЄСПЛ «Трегубенко проти України» є достатньою підставою для ініціації позову прокурором. Дійсно, у розглядуваному контексті мова йде про приватизацію майна територіальної громади - тобто розподіл обмеженого ресурсу, який становить легітимний суспільний інтерес у розумінні усталеної практики ЄСПЛ із застосування ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ відносно обґрунтованості втручання у набуте Відповідачем 3 на підставі спірного договору права «мирного володіння».
55. Юридична неспроможність аргументу (2) апеляційної скарги Відповідача 1 зумовлена неправильним розумінням та тлумаченням норм застосованого до спірних правовідносин законодавства, що обґрунтовується такими міркуваннями.
55.1. Беручи до уваги правову природу розглядуваних між сторонами правовідносин, зокрема, укладеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5563-В-Свід 07.03.2018р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень, насамперед, Цивільного кодексу України та Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (чинних на дату надання дозволу на приватизацію спірного майна), а також Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022р.р., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради №691/17 від 21.06.2017р.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
55.2. Відповідно до ч.1 ст.5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами, зокрема, група А окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно. Частиною 2 означеної статті та ч.2 ст.16-2 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що об'єкти приватизації, що належать до групи А є об'єктами малої приватизації. Викуп об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
55.3. Згідно зі ст.3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
Положеннями ч.ч.1, 3 ст.11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що викуп застосовується до об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об'єкта встановлюється Фондом державного майна України.
Приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання для цілей оренди майна (п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Означені положення закону також відображені в Програмі приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022р.р., відповідно до п.3.4 якої викуп застосовується щодо об'єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з п.3.7 Програми приватизації Управлінням готується проект рішення Харківської міської ради з переліками об'єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації, а рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління (п.3.8 Програми приватизації).
55.4. Враховуючи правову позицію об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021р. у релевантній за структурою суб'єктів-учасників, природою спірних правовідносин та колом фактичних обставин справі №922/623/20, Харківська міська рада мала право приймати рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, мав право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). Своєю чергою, викуп Відповідачем 3 орендованого ним приміщення, виходячи з положення ст.ст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» міг відбутися лише за умови, якщо ним за згодою Орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.
Відтак, оскільки у розглядуваному випадку матеріали справи не містять, а Відповідачами не доведено факт здійснення Орендарем будь-яких поліпшень орендованого майна за договором оренди №1957 від 11.07.2017р., враховуючи також, що вартість такого майна протягом дії договору оренди зменшилась на 35216 грн., що свідчить про відсутність будь-яких поліпшень орендованого ним майна, прийняте Харківською міською радою рішення про надання дозволу на приватизацію Відповідачем 3 орендованих приміщень шляхом викупу на підставі ст.ст.11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є незаконним та підлягає скасуванню.
55.5. Посилання Скаржника 2 на положення ст.289 Господарського кодексу України та ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України, не застосованих місцевим судом, якими передбачено переважне право наймача перед іншими особами на придбання речі, переданої у найм, відхиляється апеляційним судом, оскільки означені положення є загальними, у той час як спеціальним законом, який регулює порядок приватизації об'єкті малої приватизації, зокрема шляхом викупу, є саме Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Крім того, сама сутність переважного права придбання орендарем об'єкту оренди за змістом ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України передбачає існування інших претендентів-покупців, що можливо лише у разі саме конкурентного способу приватизації, який і не було застосовано.
56. Колегією суддів відхиляється аргумент (3) Відповідача 1, оскільки:
56.1. У п.54.3. цієї постанови висловлені висновки щодо наявності належного легітимного суспільного інтересу у розумінні ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ для ініціації прокурором втручання у право власності Відповідача 3 на об'єкт приватизації шляхом його повернення у комунальну власність територіальної громади.
56.2. Верховний Суд у постанові від 22.01.2021р. у справі №922/623/20 також зазначив, що повернення у власність територіальної громади майна (приміщення), незаконно відчуженого (шляхом викупу) фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке відчуження відбувалося у передбачений чинним законодавством спосіб та сприяло досягненню максимального економічного ефекту від продажу об'єкта комунальної власності.
Позбавлення Відповідача 3 майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право власності (враховуючи принцип «належного урядування», який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України»), оскільки викуп орендованого майна Орендарем здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», внаслідок й недобросовісних дій останнього, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв'язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, звертався до органів місцевого самоврядування з відповідними заявами.
56.3. Відповідач 1 згідно діючого законодавства не управнений у спірних правовідносинах здійснювати представництво інтересів Відповідача 3, а тому використання аргументу про добросовісний характер набуття ним права власності (твердження про що не узгоджується із зрозумілими та доступними вимогами законодавства у сфері приватизації, проігнорованого обома сторонами спірного договору купівлі-продажу) не тільки не спростовує покладеного в основу позову стверджуваного порушення під час способу приватизації, але й взагалі має висловлюватися у власній апеляційній скарзі Відповідача 3, а нездійснення останнім такого процесуального права не має наслідком набуття Відповідачем 1 права на етапі апеляційного перегляду обстоювати права іншої сторони у справі, намагаючись уникнення вжиття заходів з повернення відповідного майна у власність територіальної громади, представником якої за законом і є Відповідач 1.
57. Аргумент (4) Скаржника 2 фактично відтворює доводи його клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, яким у переглядуваному рішенні надано детальну правову оцінку, належного спростування якої не здійснено:
57.1. Оскільки Харківська міська рада в принципі має право визначати приватизацію комунального майна шляхом викупу, але за умов попереднього здійснення Орендарем за рахунок власних коштів і за згодою Орендодавця поліпшень орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди в розмірі не менше як 25% ринкової вартості, за яким воно було передано в оренду, остільки сама по собі можливість прокурора із загальних джерел бути обізнаними із фактом прийняття оспорюваного рішення про визначення способу приватизації чи навіть із фактом реєстрації права власності за покупцем є недостатньою для визначення наявності/відсутності факту порушення як моменту відліку початку перебігу позовної давності у розумінні ч.2 ст.261 Цивільного кодексу України.
57.2. Зважаючи на те, що позов у розглядуваній справі правомірно (згідно наведених у п.54 цієї постанови висновків) ініційовано без визначення (залучення) у якості позивачів компетентних органів (Відповідача 1 і 2), у відповідності до викладеної у п.48 постанови ВП ВС від 17.10.2018 у справі №362/44/17 правової позиції момент початку перебігу позовної давності у цій справі має визначатися обізнаністю про порушення саме прокурора, а не Відповідачів 1 і 2 - тобто не раніше постановлення та виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 (а.с.70-76 т.2) - як легітимної підстави отримання і дослідження приватизаційних документів на предмет встановлення наявності/відсутності дотримання орендарем умов щодо обсягу невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.
57.3. Пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не містять обмежень у застосовності припису щодо продовження строків позовної давності на позови прокурора, тим більше, що згідно правової позиції, викладеної у п.117 постанови ВП ВС від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, фактичним позивачем за позовом, поданим прокурором в інтересах держави, є держава, а не прокурор, яка так само, як і територіальна громада (майно якої було незаконно відчужене за спірним договором) згідно ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України є управненим учасником цивільних відносин.
57.4. Зважаючи на викладені у п.п.57.1-57.3 цієї постанови міркування, що надсилання прокурором поштою 07.02.2022 (а.с.107 т.1) позовної заяви з приводу факту порушення, встановленого не раніше 06.02.2019, з огляду на продовження Законом України від 30.03.2020 №540-IX позовної давності через поширення COVID-19, здійснено у межах позовної давності, колегія апеляційного суду також звертає увагу на непослідовність процесуальної позиції Апелянта 2, адже застосування позовної давності за необхідністю передбачає існування порушення, тоді як сутність аргументу (2) полягає у запереченні такого порушення.
58. Викладене у п.п.54-57 цієї постанови зумовлює відхилення апеляційної скарги Апелянта 2, що за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на його рахунок судових витрат, пов'язаних із поданням його апеляційної скарги.
59. Оцінка аргументів апеляційної скарги Апелянта 1, у тому числі, у контексті наявності у неї права на апеляційне оскарження у розумінні ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України як неучасника справи, перебуває у залежності від встановлення дійсної наявності часткового співпадіння (тотожності) спірного приміщення, яке за вимогою прокурора має бути повернуто Відповідачем 3 у комунальну власність територіальної громади м.Харкова, та приналежної ОСОБА_2 квартири.
59.1. Як встановлено апеляційним судом (п.48 цієї постанови) на підставі дослідження долучених на стадії апеляційного перегляду додаткових документів Скаржника 1 (адже її незалучення до участі у справу під час її провадження у суді першої інстанції є належним винятковим у розумінні ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України випадком для їх дослідження і врахування апеляційною інстанцією):
- питання співпадіння (тотожності) житлових приміщень №8 та №9 першого поверху будинку №15 відповідно площею 22,6кв. та 13 кв.м (а.с. 189-190 т.2) з нежитловими приміщеннями №1 площею 13 кв.м та №2 площею 22,2 кв.м (а.с.52-55 т.1), які були передані Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в оренду ОСОБА_3 (а.с.47-51 т.1), а потім у власність внаслідок приватизації за спірним договором (а.с.27-29 т.1), досліджувалось і було встановлено Харківським апеляційним судом у постанові від 25.01.2022 у справі №646/8239/18 (а.с.196-202 т.2);
- апеляційний суд у згадуваній справі, серед іншого, встановив, що вказана 4-кімнатна квартира як об'єкт комунальної власності була сформована на підставі рішення виконкому Червонозаводської районної ради м.Харкова №176 від 06.03.2007 та у подальшому 18.04.2011 в результаті приватизації ОСОБА_10 і членами його сім'ї набула статус приватної власності та внаслідок подальшого укладання договору іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки було послідовно набуте Кредитною спілкою «Самопоміч» (13.04.2017), а потім ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2017 (а.с. 206-207 т.2);
- у цивільній справі №646/8239/18 учасниками, окрім ОСОБА_2 були, зокрема, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ОСОБА_3 , а отже, встановлені нею обставини часткового співпадіння житлових кімнат приналежної ОСОБА_2 квартири із нежитловими приміщеннями відчуженого Відповідачем 2 на користь Відповідача 3 нежитлового приміщення під час встановлення технічного паспорту на останнє 08.04.2014 є (обставини) преюдиційними для розглядуваної справи №922/534/22 у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України;
- колегія апеляційного суду відмічає, що встановлена ст.204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину (а.с.206-207 т.3) та правової підстави у розумінні ч.2 ст.328 цього Кодексу набуття права власності ОСОБА_2 на вказану 4-кімнатну квартиру, яка з 18.04.2011 вже була об'єктом приватної власності, за матеріалами справи будь-якими доказами не спростована.
59.2. Апеляційний суд звертає увагу, що за змістом позовної заяви прокурор повідомляв суд про вказану цивільну справу і навіть долучав роздрукований з ЄДРСР повний текст рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27.01.2021 (а.с.86-94 т.1) та вступну і резолютивну частину постанови Харківського апеляційного суду від 25.01.2022 (а.с.95-96 т.1), але з невідомих та незрозумілих причин питання часткового співпадіння кімнат квартири і спірного нежитлового приміщення, а отже, і необхідність залучення до участі у справу в порядку ст.50 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_2 не було ініційоване прокурором і не досліджувалося судом першої інстанції, при тому, що відомості реєстру (а.с.99 т.1) відносно спірного майна містять інформацію про його обтяження арештом Червонозаводським районним судом м.Харкова в інтересах ОСОБА_2 .
59.3. Колегія апеляційного суду наголошує, що часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за підсумками апеляційного провадження у цивільній справі №646/8239/18 жодною мірою не впливає на встановлненість і преюдиційність для справи №922/534/22 обставини часткового співпадіння приватизованого ОСОБА_3 нежитлового приміщення із кімнатами приналежної ОСОБА_2 житлової квартири, тим більше, що позовні вимоги про:
- витребування із чужого незаконного володіння та передання ОСОБА_2 житлового приміщення №8 площею 13,0кв.м. та житлового приміщення №9 площею 22,6 кв.м., які передані ОСОБА_3 як нежитлове приміщення №1 площею 13,0 кв.м. та нежитлове приміщення №2 площею 22,2 кв.м., що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_6 ;
- про припинення права власності ОСОБА_3 на нежитлові приміщення №1 площею 13 кв.м. та нежитлове приміщення №2 площею 22,2 кв.м., що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_6 ;
- та про виселення ОСОБА_3 з вказаних нежитлових приміщень,
у підсумку залишилися задоволеними чинним судовим рішенням, доказів скасування якого до матеріалів справи надано не було.
60. Викладені у п.59 обставини дають підстави для висновку, що місцевий суд через допущену неповноту встановлення істотних обставин справи попри наявність в її матеріалах відомостей для з'ясування таких обставин, допустив не тільки вирішення питання про право власності не залученої до розгляду справи особи, але й всупереч принципу «res judicata» та п.9 ч.2 ст.129 Конституції України допустив постановлення судового рішення про зобов'язання Відповідача 3 повернути у комунальну власність частину нерухомого майна, яке той за чинним рішенням суду мав повернути належному власнику ОСОБА_2 .
60.1. За змістом п.4 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України подібне порушення процесуального законодавства має імперативним наслідком скасування рішення повністю та ухвалення нового рішення.
60.2. Беручи до уваги, що за встановленими обставинами Відповідач 1 і на момент укладання між Відповідачами 2 і 3 договору оренди нежитлових приміщень №1957 від 11.07.2017, і подальшого визначення способу приватизації цього об'єкту оренди та укладання на його виконання спірного договору купівлі-продажу №5563-ВС від 07.03.2018:
- мало право розпоряджатися тільки нежитловими приміщеннями №3 площею 23,2 кв.м. і №4 площею 12,6 кв.м., адже решта приміщень з загальною площею спірного об'єкту у 71 кв.м., не були нежитловими, а складали частину (кімнати) суміжної квартири, яка перебувала у приватній власності з 18.04.2011, а з 22.09.2017 - безпосередньо у власності ОСОБА_2 ;
- проте, навіть таке розпорядження майном комунальної власності шляхом прийняття спірного рішення Відповідачем 1 та укладання спірного договору між Відповідачами 2 і 3, які могли мати розпорядчий ефект лише щодо нежитлових приміщень №3 і 4 загальною площею 35,8кв.м., було вчинено із порушеннями приватизаційного законодавства з міркувань, приведених у п.55 цієї постанови,
колегія апеляційного суду дійшла висновку про:
- необхідність постановлення нового рішення про часткове задоволення вимог прокурора - в частині, що стосується визначення належного до повернення Відповідачем 3 у комунальну власність територіальної громади нежитлового приміщення загальною площею 35,8 кв.м., яке складається з нежитлового приміщення №3 площею 23,2 кв.м. та приміщення №4 площею 12,6 кв.м., розташованих на 1-ому поверсі будинку літ «Б-4» за адресою АДРЕСА_2 із відмовою у задоволені решти вимог про повернення приналежного ОСОБА_2 майна;
- немайнові вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсягу, адже фактична площа, якої могли стосуватися спірні рішення про спосіб приватизації та приватизаційний договір, не впливає на наявність встановлених порушень приватизаційного законодавства.
61. Такий результат розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 зумовлює висновок про повне задоволення визначених нею вимог, проте принципова відмінність у процесуальних позиціях щодо наявності факту порушення приватизаційного законодавства та безпідставного розпорядження чужим майном Апелянта 1 і Апелянта 2, попри спільність апеляційних вимог про скасування рішення саме за різним баченням наслідків такого скасування і суті нового рішення унеможливлює ствердження навіть часткового задоволення апеляційних вимог Відповідача 1.
62. Колегія апеляційного суду, враховуючи повне задоволення апеляційних вимог Скаржника 1, у питанні розподілу між іншими учасниками понесених ним судових витрат за подання апеляційної скарги, вважає за необхідне відійти від загального правила розподілу згідно ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
62.1. Так, не дивлячись на те, що саме Прокурор як заявник позову не тільки припустився помилки щодо з'ясування обставин дійсної приналежності спірного майна та його обсягу, який може бути правомірно повернутий Відповідачем 1 до комунальної власності територіальної громади м.Харкова на стадії подання позову, але й на запит апеляційного суду у своїх поясненнях від 12.09.2023 (а.с.141-143 т.3) вже після подання ОСОБА_2 до матеріалів справи додаткових документів, всупереч дійсних обставин заперечував частковість співпадіння спірного майна з квартирою Апелянта 1, колегія апеляційного суду вважає за необхідне врахувати первісну причину виникнення плутанини з ідентифікацією об'єктів нерухомості.
62.2. За змістом загального припису ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України, саме Відповідачі 1 і 2 як органи місцевого самоврядування, які згідно ч.2 ст.327 цього Кодексу здійснюють повноваження щодо об'єктів комунальної власності, за висновком судової колегії у контексті концепції «належного урядування», мають вживати належних і вичерпних заходів щодо обліку та ідентифікації такого майна, зокрема, щодо переведення з нежитлового у житловий фонд, належного відображення у документах технічної інвентаризації та врахування вже вчинених розпорядчих дій щодо такого майна.
62.3. Через недбале виконання означених функцій у сукупністю із порушенням приватизаційного законодавства, відбулося порушення прав Апелянта 1, а тому в порядку ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги підлягають компенсації за рахунок Відповідачів 1 і 2 у рівних частинах.
62.4. Судові витрати за подання в.о. керівником Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області позовної заяви покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи визнання вимоги про повернення спірного майна ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 майновою, задоволення немайнових позовних вимог і повернення нерухомого майна площею 35,8 кв.м., вартість якого згідно оцінки становить 124728,71грн., судова колегія дійшла висновку, що до стягнення з Відповідачів підлягає 7443,00грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023) у справі №922/534/22 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023) у справі №922/534/22 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (повний текст підписано 03.02.2023) у справі №922/534/22 скасувати.
4. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова до 1) Харківської міської ради; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради; 3) Фізичної особи - підприємця Гапоненка Павла Юрійовича про:
- визнання незаконним та скасування п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 № 5563-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гапоненком Павлом Юрійовичем (код РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрованого в реєстрі за № 3805;
- зобов'язання фізичної особи-підприємця Гапоненко Павла Юрійовича (код РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. "Б-4", загальною площею 71,0 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 - задовольнити частково.
4.1. Визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 20.09.2017 року № 757/17.
4.2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 року №5563-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гапоненком Павлом Юрійовичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрованого за № 3805.
4.3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Гапоненка Павла Юрійовича повернути у комунальну власність територіальної громади м. Харкова, а Харківську міську раду Харківської області прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 3-4 в житловому будинку літ. «Б-4» площею 35,8 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
4.4. В іншій частині позовних вимог в.о. прокурора Слобідської міжрайонної прокуратури м. Харкова Харківської області відмовити.
5. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 2481грн. судового збору за подання позовної заяви.
6. Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 2481грн. судового збору за подання позовної заяви.
7. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гапоненко Павла Юрійовича ( АДРЕСА_8 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 2481грн. судового збору за подання позовної заяви.
8. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_9 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 6504,38грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
9. Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412) на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_9 ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 6504,38грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
10. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2024р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.О. Радіонова