Справа № 525/918/24
Номер провадження 3/525/446/2024
27 серпня 2024 року с. Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячало Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за станом здоров'я групи інвалідності немає, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні
по ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Відповідно до протоколу серія ВАД № 370470, складеного 04 липня 2024 року, ОСОБА_1 , 27 червня 2024 року, близько 11 години 00 хвилин, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дочки ОСОБА_2 а саме кричав на неї, погрожував їй застосуванням фізичної сили.
Дії ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення не визнав. Пояснив, що обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності. Саме він викликав поліцію по причині того, що його дочка ОСОБА_2 з'явилася додому в нетверезому стані. Він на доньку кричав, оскільки вважав, що саме так змусить її не вживати алкогольні напої та не з'являтися додому в нетверезому стані. Своїй донці фізичною розправою не погрожував.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Норма ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З наданих суду пояснень ОСОБА_1 вбачається, що саме він викликав працівників поліції, оскільки його дочка з'явилася додому в п'яному вигляді, яка є неповнолітньою, що підтверджується обставинами зазначеними в письмових поясненнях як особи яка притягується до адміністративної відповідальності, так і неповнолітньої ОСОБА_2 (а.с. 6, 7).
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначає, що викладені в протоколі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях потерпілого ОСОБА_2 та не підтверджуються доказами, які б давали правові підстави для висновку про вчинення особою ОСОБА_1 домашнього насильства відносно його дочки (а.с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що факт домашнього насильства не знаходе свого підтвердження, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення, як зазначено в протоколі, а додатні до протоколу про адміністративне правопорушення письмові докази: терміновий заборонний припис (а.с. 2), форма оцінки ризиків (а.с. 3), копія довідки (а.с. 4), копія паспорта ОСОБА_2 (а.с. 5), письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с. 8), підтверджують лише процедуру складання протоколу, тому в діянні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а відтак і склад самого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Тому суддя приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 251, 252, 256, 279, 280, 283, ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.І. Ячало