Справа № 367/8524/24
Провадження №1-кс/367/1185/2024
Іменем України
23 серпня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111040000984 від 21 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, з середньою - спеціальною освітою (вищою - зі слів), розлученого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий СВ ВП № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що ним проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000984 від 21.08.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 21.08.2024 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території ТОВ «Український кінний клуб «Родео» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Горенка, вул. Приозерна, буд. 16, в якому здійснюється діяльність з організування відпочинку та розваг, тобто знаходячись у громадському місці, з хуліганських мотивів, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, безпричинно, з хуліганських спонукань, діставши правою рукою з нагрудної чоловічої сумки предмет, зовні схожий на пістолет, здійснив 5 пострілів у бік потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок пострілів ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення, забійної рани 2/3 частини стегна з наявністю стороннього тіла (гумова куля), поверхнева забійна рана лівого стегна, садна лобної ділянки, забої голови, забоїв та саден тулуба та шиї.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Підозра ОСОБА_4 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, повністю обґрунтована і підтверджується доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3, 5 ч, 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на показання потерпілого та свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час.
ОСОБА_4 , користуючись воєнним станом у країні має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Також, підозрюваний не одружений, осіб, що знаходяться у нього на утриманні, не має, не працевлаштований, тобто в останнього фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст, 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 , може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.
Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого та свідків, зможе незаконно впливати на них. На даний час з останнім проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, а з урахуванням обставин вчинення злочину, він зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.
Крім того, ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим наявний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, обставини його вчинення, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього в суді, а саме позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваного передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Слідчий вказує, що застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, стане причиною переховування від органів досудового розслідування, та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
21 серпня 2024 року о 19 год. 49 хв. ОСОБА_4 затримано працівниками поліції відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області в порядку ст. 208 КПК України.
У зв'язку з викладеним слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечує проти вчинення кримінального правопорушення, вважає, що ризики відсутні, він захищав батька від неправомірних дій ОСОБА_8 .
Захисники заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід на більш м'який, що не пов'язаний з позбавленням волі у вигляді особистого зобов'язання, зазначали про стан необхідної оборони, наявність міцних соціальних зв'язків, позитивної репутації підозрюваного.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Приймаючи до уваги дані, отримані під час розгляду клопотання та які містяться в наданих суду матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК України.
Прокурором доведена наявність ризику випливу на потерпілого, що передбачено п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурором додано скріншоти з погрозами на адресу потерпілого. Стороною захисту та підозрюваним в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження обґрунтування відсутності даного ризику.
Посилання захисника на неможливість направлення такого повідомлення потерпілому з боку підозрюваного мають бути предметом розгляду в межах досудового розслідування, оскільки незаконний вплив на потерпілого може відбуватись не безпосередньо підозрюваним, а і за його вказівкою іншими особами.
При цьому, прокурор в судовому засіданні не надав належного обґрунтування для виправдання обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, не доведений, хоча практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідність надання національними органами достатніх доказів на підтвердження неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів (рішення "Летельє проти Франції від 26.06.1991р.).
Слідчий суддя виходить з того, що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, вчиняє суспільно корисні дії із захисту Вітчизни.
З огляду на сукупність вказаних відомостей, слідчий суддя вважає достатнім для запобігання визначеним ризикам запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
У відповідності до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду буде достатнім застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, що є достатнім на даний час запобіжним заходом, передбаченим статтею 179 КПК України, і може запобігти ризику, визначену статтею 177 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 - відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 22 жовтня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1. Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або роботи.
3. Не виїзджати за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4. Утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 .
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Доручити виконання ухвали СВ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 00 хвилин 28 серпня 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1