Справа № 367/8284/24
Провадження №1-кс/367/1132/2024
Іменем України
про накладення арешту на майно
20 серпня 2024 року м. Ірпінь Київської області
Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116040000334 від 16.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
До слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, в якому прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 просить накласти арешт на посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яке було вилучено у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони на користування, розпорядження та відчуження вказаним майном.
У клопотанні зазначив, що сектором дізнання відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024116040000334 від 16.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що до відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що 15.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 було зупинено транспортний засіб трактор марки "ЮМЗ" під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на вимогу надав посвідчення тракториста-машиніста з ознаками підробки серії АТ № НОМЕР_2. 15.08.2024 в період часу з 11:40 год. по 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 т.в.о. слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області майором поліції ОСОБА_5 проведено огляд місця події, без ухвали слідчого судді, у зв'язку із наявними невідкладними випадками, а саме: врятування майна, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, у ході якого виявлено посвідчення тракториста-машиніста з ознаками підробки серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 . За результатами проведення огляду вилучено посвідчення тракториста-машиніста, серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яке було поміщено до спецпакету № 2512607. Посвідчення тракториста-машиніста, серії АТ № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 було вилучено у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 . Постановою старшого дізнавача сектору дізнання капітана поліції ОСОБА_6 від 16.08.2024 посвідчення тракториста-машиніста, серії АТ № НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Підставою накладення арешту вищевказаного майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є те, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: зберегло на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання прокурор не з'явився, про час дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.
У судове засідання власник майна не з'явився, про час дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, прийшов до наступного висновку.
Установлено, що сектором дізнання відділення поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024116040000334 від 16.08.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що до відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що 15.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 було зупинено транспортний засіб трактор марки "ЮМЗ" під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на вимогу надав посвідчення тракториста-машиніста з ознаками підробки серії АТ № НОМЕР_2. У період часу з 11:40 год. по 12:00 год. 15.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 т.в.о. слідчого слідчого відділення відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області майором поліції ОСОБА_5 у зв'язку із наявними невідкладними випадками, а саме: врятування майна, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, проведено огляд місця події у ході якого виявлено та вилучено у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 посвідчення тракториста-машиніста, серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яке було поміщено до спецпакету №2512607.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання капітана поліції ОСОБА_6 від 16.08.2024 посвідчення тракториста-машиніста, серії АТ № НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зазначене майно має значення речових доказів.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень як слідчого судді, так і колегії суддів апеляційної інстанції під час перегляду ухвали слідчого судді.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до відчуження, втрати, приховування, пошкодження, псування, зникнення, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За правилами ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України щодо строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна прокурором було дотримано.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
З доданих до клопотання документів убачається, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є необхідним забезпечення збереження речових доказів з метою проведення судових експертиз.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 356 КК України, провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій у межах кримінального провадження № 12024116040000334 від 16.08.2024. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Зважаючи на те, що до клопотання прокурором надано достатня кількість доказів необхідності накладення арешту, слідчий суддя вбачає достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи, додані до клопотання, свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна як заборона розпоряджатися з метою забезпечення збереження речових доказів.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170 - 173, 175, 309, 376 КПК України,
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116040000334 від 16.08.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
У кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024116040000334 від 16.08.2024, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, накласти арешт на посвідчення тракториста-машиніста, серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , яке було вилучено у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 шляхом накладення заборони на користування, розпорядження та відчуження вказаним майном.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Копію ухвали негайно вручити слідчому з групи слідчих у даному кримінальному провадженні або прокурору - для звернення до виконання.
Копію ухвали не пізніше наступного дня з дня винесення вручити або надіслати для відома власнику майна: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1