справа № 361/6363/24
провадження № 1-кп/361/1027/24
27.08.2024
27 серпня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130001599 від 19 червня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
19 червня 2024 року близько 20 год. 57 хв. інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 отримала повідомлення про подію за участі малолітньої особи та, одягнувши однострій поліцейського з символікою поліції, для виконання своїх службових обов'язків вийшла з місця свого проживання та пішла в бік до проїжджої частини по АДРЕСА_3 очікувати службовий автомобіль для виїзду за викликом.
У цей час до ОСОБА_4 , як працівника правоохоронного органу, підійшла громадянка ОСОБА_7 , попросила про допомогу та повідомила, що невідомий чоловік близько 21 год. 15 хв. біля будинку АДРЕСА_4 чіплявся до неї, торкався її руками, висловлювався нецензурною лексикою, сміявся з неї зі своїм товаришем. Після чого ОСОБА_7 зателефонувала своєму хлопцеві, який забрав її на автомобілі та вони поїхали за невідомими чоловіками. Під'їжджаючи на автомобілі до ТЦ «Бонус», що розташований у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 зі своїм хлопцем помітили, як невідомі чоловіки рухались в бік зазначеного магазину, а також побачили працівника поліції і тому ОСОБА_7 вирішила підійти до поліцейської та під час розмови вказала працівнику правоохоронного органу ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , який в цей час проходив поруч із ними зі своїм товаришем.
Цього ж дня близько 21 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , працівник правоохоронного органу ОСОБА_4 зробила зауваження громадянину ОСОБА_5 щодо його неправомірних дій відносно ОСОБА_7 , проте при спілкуванні з працівником поліції ОСОБА_5 поводив себе зухвало, нецензурно висловлювався на адресу працівника поліції, чим ображав її честь та гідність.
У цей час під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи, що поруч з ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який перебуває при виконанні своїх службових обов'язків, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень поліцейській ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком в ліву половину обличчя працівника поліції ОСОБА_4 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в лівій виличній області з переходом у ліву щічну область та в проекцію лівої гілки нижньої щелепи та, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам вчинення злочину. Про вчинене щиро розкаявся, зазначив, що зрозумів, що вичнив погано, обіцяв більше не вчиняти кримінальні правопорушення, у судовому засіданні попросив прощення у потерпілої.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи, які не досліджувалися в суді, в апеляційному порядку.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Підстав відповідно до частини третьої статті 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким.
Надаючи оцінку особистості обвинуваченого ОСОБА_5 , суд зазначає, що останній щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, при цьому відсутні обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим призначає покарання у виді обмеження волі, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням передбачених ст. 76 КК України обов'язків.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
З протоколу затримання вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 19 червня 2024 року в порядку ст.208 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2024 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який останнім не був порушений.
Відповідно до частини 5 статті 72 КК України підлягає зарахуванню у строк покарання ОСОБА_5 період попереднього ув'язнення з 19 по 21 червня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня обмеження волі.
При цьому запобіжний захід ОСОБА_5 судом не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання весь період попереднього ув'язнення з 19 по 21 червня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня обмеження волі.
Відповідно до статті 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 виконання наступних обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- два DVD-R диски із відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- футболка червоного кольору з зеленим написом «Lacoste», шорти сірого кольору, телефон марки «Iphone Х» з чохлом синього кольору, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Броварського РУП ГУНП в Київській області, - повернути ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1