27 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 216/5629/23
провадження № 61-11661ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року, додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Полтавська обласна прокуратура, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування, прокуратури та суду,
встановив:
08 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду була надіслана касаційна скарга на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року, додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
За приписами частини 3 статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.
Відповідно до Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 24 квітня 2020 року № 200, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність працівника до системи органів прокуратури України, підтверджує його посаду, а також повноваження, визначені законодавством.
Касаційна скарга підписана виконувачем обов'язків керівника Полтавської обласної прокуратури - Іваном Шнуренком.
На сайті Полтавської обласної прокуратури міститься інформація про те, що Шнуренко І. Г. є заступником керівника Полтавської обласної прокуратури.
Проте до касаційної скарги не долучено жодного доказу на підтвердження того, що виконання обов'язків керівника Полтавської обласної прокуратури покладено на заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Шнуренка І. Г. Також до скарги не надано копію відповідного службового посвідчення, оскільки згідно з вимогами законодавства саме вказаний документ підтверджує визначені законодавством повноваження працівника органу прокуратури.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Також частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Судові рішення оскаржуються Полтавською обласною прокуратурою в частині задоволених позовних вимог.
Відтак, оспорювана заявником сума становить 250 000, 00 грн.
У відсотковому співвідношенні оспорювана сума (250 000, 00 грн) складає 12, 5 % від ціни позову (2 000 000, 00 грн).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.
Ураховуючи те, що 1 відсоток ціни позову (2 000 000, 00 грн) становить більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому при зверненні з позовом до суду позивач повинна була сплатити судовий збір у максимальному розмірі, який підлягав сплаті за подання до суду позовної заяви майнового характеру, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом), тобто у сумі 13 420, 00 грн.
Таким чином, з огляду на розмір оспорюваної заявником суми (250 000, 00 грн), за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12, 5 % від суми 26 840, 00 грн (200 % ставки від суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), що у грошовому вимірі становить 3 355, 00 грн.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3 355, 00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).
Однак у скарзі не вказано,з яких саме підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, оскаржується додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року та постанова апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду вказаного додаткового рішення.
Натомість, як вбачається з тексту касаційної скарги, зазначено лише підстави касаційного оскарження рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року за наслідками апеляційного перегляду вказаного судового рішення.
З огляду на викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням підстав касаційного оскарження, а саме, із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга на додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року та постанову апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду вказаного додаткового рішення, та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав). Крім того, необхідно надати суду касаційної інстанції документи на підтвердження повноважень виконувача обов'язків керівника Полтавської обласної прокуратури Шнуренка І. Г. підписувати касаційну скаргу, а також сплатити судовий збір за подання скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2024 року, додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов