22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 363/3346/19
провадження № 61-11688ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу адвокатського об'єднання «А.ДВА.КА.Т» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2021 року
та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у справі
за позовом адвокатського об'єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані юридичні послуги,
У серпні 2019 року позивач звернуся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 09 квітня 2015 року № 09/04/2015 в розмірі 2 619 473,32 грн, з яких: 1 743 635,31 грн - заборгованість за надані юридичні послуги;
581 020,38 грн - пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання передбачена пунктом 6.5 договору; 52 452,36 грн - 3 % річних та 242 365,27 грн - інфляційне збільшення суми боргу, передбачене статтею 625 ЦК України.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АО «А.ДВА.КА.Т» заборгованість
за договором про надання юридичних послуг від 09 квітня 2015 року № 09/04/2015 у розмірі 1 395 923,31 грн та судовий збір в розмірі 20 938,85 грн, а всього 1 416 862,16 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року рішення Вишгородського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року скасовано
та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АО «А.ДВА.КА.Т» заборгованість за договором
про надання юридичних послуг від 09 квітня 2015 року № 09/04/2015 у розмірі
102 474,85 грн, пеню за період дії договору в розмірі 8 725,25 грн, 3 % річних
за порушення грошового зобов'язання в розмірі 909,63 грн, інфляційні втрати 604,60 грн, а всього 112 714,33 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнено з АО «А.ДВА.КА.Т» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 55 008,94 грн.
10 липня 2024 року ОСОБА_2 , яка діє від імені АО «А.ДВА.КА.Т», засобами поштового зв'язку, направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2021 року
та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2024 року (провадження № 61-9967ск24) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
АО «А.ДВА.КА.Т» на рішення Вишгородського районного суду Київської області
від 25 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України.
10 серпня 2024 року ОСОБА_2 , яка діє від імені АО «А.ДВА.КА.Т», повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у справі № 363/3346/19.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
У справі «Дія 97» проти України» (Заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня
2010 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться.
Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження,
але й до національних судів (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії» (), заява № 55782/00, п. 36, ECHR 2002-VIII; «Гору проти Греції» (№ 3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява № 21845/03, п. 27,
від 22 червня 2006 року; «Михолапа проти Латвії» (Miholapa v. Latvia), заява
№ 61655/00, п. 24, від 31 травня 2007 року, та «Андрєєва проти Латвії» (Andrejeva
v. Latvia) [ВП], заява № 5707/00, п. 99, ECHR 2009-...) (пункт 47).
Верховний Суд зазначає, що процесуальні правила (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України) не дозволяють відкрити касаційне провадження, якщо особі
вже відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
на це саме судове рішення.
Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_2 , яка діє від імені
АО «А.ДВА.КА.Т», щодо оскарження рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року вже була предметом касаційного перегляду, підстав для повторного розгляду касаційної скарги немає.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний
Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвокатського об'єднання «А.ДВА.КА.Т» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 23 червня 2022 року у справі за позовом адвокатського об'єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення боргу
за надані юридичні послуги, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська