13 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 522/21498/21
провадження № 61-10542ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. про встановлення порядку виконання рішення у справі № 522/21498/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору, визнання кредитного договору виконаним та припиненим, визнання іпотечного договору припиненим, визнання договору поруки припиненим, зняття заборони на відчуження майна, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. звернувся до суду із поданням про встановлення порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 20 жовтня 2022 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. про встановлення порядку виконання рішення суду залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Д. М. задоволено частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року скасовано.
Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. задоволено частково.
Звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 , без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника ОСОБА_1
18 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження
з наступних підстав.
Пунктом 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції Українита статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом
випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.
Стаття 389 ЦПК Українивизначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду
в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвали суду першої інстанції про встановлення порядку виконання рішення в статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права і регламентує право оскарження судових рішень
у касаційному порядку, не передбачено.
У рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначив, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статі 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі
«Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98).
Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
ЄСПЛ у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) у справі «Дія 97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Вказівка в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, якою було переглянута ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року, про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
З огляду на викладене та відповідно до наведених норм ЦПК України, суд відмовляє заявнику у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня
2024 року.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. про встановлення порядку виконання рішення у справі № 522/21498/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору, визнання кредитного договору виконаним та припиненим, визнання іпотечного договору припиненим, визнання договору поруки припиненим, зняття заборони на відчуження майна, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська