Ухвала від 18.04.2024 по справі 2-129/11

УХВАЛА

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-129/11

провадження № 61-4548ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,

Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року подана до Верховного Суду касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова

від 16 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 16 лютого 2023 року, повний текст якої складено 27 лютого 2023 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

У червні 2007року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщення задоволено частково.

Виселено ОСОБА_4 , ОСОБА_1 з будинку АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року залишено без змін.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Безпідставне поновленнястроку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) вбачається, що Львівським апеляційним судом прийнято оскаржувану постанову 16 лютого 2023 року, дата виготовлення повного тексту якої 27 лютого 2023 року, тобто останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови, за вимогами

статті 390 ЦПК України, було 29 березня 2023 року. Повному тексту постанови Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року надано загальний доступ у Реєстрі - 1 березня 2023 року.

З даною касаційною скаргою ОСОБА_1 звернулася 25 березня 2024 року, тобто вона подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення в порушення вимог частини третьої

статті 394 ЦПК України.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що після неодноразових звернень до суду апеляційної інстанції, оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримала лише

5 березня 2024 року.

На підтвердження викладених обставин заявник надає копію скарги-вимоги, в якій вона просила видати оскаржувану постанову та яку зареєстровано у Львівському апеляційному суді 1 березня 2024 року.

Згідно з статтею 387 ЦПК України після закінчення апеляційного провадження справа у п'ятиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.

Вказана скарга-вимога не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції порядку вручення оскарженого судового рішення, оскільки відсутні інші докази, які вказують на попередні звернення заявника до апеляційного суду. При цьому, матеріали касаційного провадження не містять доказів звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції з клопотанням про видачу зазначеної постанови, в якому зберігались матеріали цієї справи відповідно до

статті 387 ЦПК України.

Дослідивши зміст клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження встановлено, що виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для поновлення такого строку заявником не обґрунтовані. Верховним Судом також не встановлено виключних випадків для поновлення строку на касаційне оскарження.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду після спливу одного року з дня складення апеляційним судом повного тексту судового рішення, заявником виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження, не обґрунтовано, суд на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про примусове виселення без надання іншого житлового приміщення.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська