Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/13253/2024
м. Київ Справа № 357/6367/15-ц
22 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» адвоката Білоуса Андрія Володимировича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Бебешка М. М. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
У травні 2015 року представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № КІСWGK00830082 від 23.10.2006 р. в сумі 560 807 грн 41 коп, а також 3 654 грн 00 коп судових витрат, всього 564 461 грн 41 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Назаренком Романом Анатолійовичем задоволено.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року № КІСWGK00830082 відмовлено.
У квітні 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Назаренко Роман Анатолійович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про поворот виконання рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі № 357/6367/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, позовні вимоги банку задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № KISWGK00830082 від 23 жовтня 2006 року в сумі 560 807,41 грн., а також 3 654,00 грн. судових витрат, всього 564 461,41 грн.
21 вересня 2015 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Верещаковим Б.О. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 2/357/2444/15, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 21 вересня 2015 року. Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року заяву про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від02 липня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року задоволено касаційну скаргу, скасовано заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 02 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року та ухвалено постанову, якою відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 у стягненні заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2006 року.
Вказує на те, що представник відповідача звернувся до позивача з запитом в якому просив надати відомості про грошові зобов'язання за кредитним договором та інформації про суму сплачених коштів, проте вказане звернення банком було залишено без розгляду, через неможливість розкриття банківської таємниці.
В подальшому 15 квітня 2024 року державним виконавцем Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження». В межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 27 серпня 2015 року з ОСОБА_3 станом на 15 квітня 2024 року стягнуто грошових коштів на суму 239 043,04 грн., що підтверджується листом старшого державного виконавця Тетяни Кички від 15 квітня 2024 року.
З урахуванням вище викладеного просив суд допустити поворот виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі № 357/6367/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору; у порядку повороту виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі № 357/6367/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 239 043,04 грн.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником - адвокатом Назаренко Романом Анатолійовичем, про поворот виконання заочного рішення суду у цивільній справі № 357/6367/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 червня 2006 року - задоволено.
Допущено поворот виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі № 357/6367/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
В порядку повороту виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі № 357/6367/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 239 043,04 грн.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 04 червня 2024 року представник позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» адвокат Білоус Андрій Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про поворот виконання рішення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що задовольняючи заяву представника відповідача суд першої інстанції взяв до уваги лист державного виконавця Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідно до якого з заявника в межах виконавчого провадження було стягнуто грошові кошти у розмірі 239 043,04 грн.
Вважає, що суд першої інстанції задовольняючи заяву не звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту надходження коштів у зазначеному розмірі на рахунок позивача.
Вважає, що лист державного виконавця Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є первинним документом, що підтверджує факт отримання коштів позивачем.
Зазначає, що в межах виконавчого провадження було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20%.
Звертає увагу суду на те, що період з дати звернення стягнення на пенсію відповідача становить 81 месяць, а тому пенсія відповідачки мала становити 14 755,75 грн., проте при оформленні кредиту відповідачка надала інформацію, що її заробітна плата становить 6 700,00 грн.
18 липня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Назаренка Романа Анатолійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що ОСОБА_1 та її представник неодноразово звертались із заявами та запитами до АТ КБ «ПриватБанк» щодо надання відомостей про грошові зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № КІСWGK00830082 від 23 жовтня 2006 року, однак, запитуваної інформації не було отримано, банком були надіслані формальні відповіді з посиланням на те, що правової підстави для задоволення запиту відсутні, банк не має права розкрити банківську таємницю та на обставину, що запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, та керуючись при цьому положеннями ч.4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», необхідною мірою є продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів. На момент подання заяви про поворот виконання рішення та на даний час банком не надана запитувана інформація.
Вказує на те, що суттєвим ускладненням отримання даної інформації від банку є значні строки від початку погашення кредитної заборгованості із 2006 року (більше 18 років) примусове стягнення 2015 року (майже дев'ять років), що технічно унеможливлюють отримання такого роду інформації (відсутній доступ до історії платежів) за період більше ніж 3 роки.
Щодо витрат виконавчого провадження зазначає, що виконавче провадження НОМЕР_1 відкрито 21.09.2015 року на той час інститут виконання судових рішень був унормований Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV. Відповідно до законодавства, яке було чинне на час відкриття виконавчого провадження для стягнення відповідних та додаткових сум в межах виконавчого провадження (витрати виконавця та/або виконавчий збір та/або винагороди виконавця) виконавцем має бути винесена відповідна постанова.
Звертає увагу суду на те, що в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 від 21.09.2015 року не виносились постанови про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження, а також постанови про стягнення винагороди виконавцю.
В судове засідання з'явився представник Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Попелюх Т.І., яка підримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 адвокат Назаренко Р.А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у травні 2015 року представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № КІСWGK00830082 від 23.10.2006 р. в сумі 560 807 грн 41 коп, а також 3 654 грн 00 коп судових витрат, всього 564 461 грн 41 коп.
21 вересня 2015 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Верещаковим Б.О. на підставі виконавчого листа № 2/357/2444/15 виданого 27 серпня 2015 року Білоцерківським міськрайонним сдом Київської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Назаренком Романом Анатолійовичем задоволено.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року № КІСWGK00830082 відмовлено.
15 квітня 2024 року державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківськомц районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кичкою Тетяною Василівною було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
18 грудня 2023 року, 23 січня 2024 року та 05 квітня 2024 року відповідач та її представник звертались з запитами до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в яких просили повідомити про суму коштів, що сплачені відповідачкою з метою погашення кредитної заборгованості по кредитному договору № КІСWGK00830082 від 23 жовтня 2006 року в якості добровільного виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областів від 02 липня 2015 року та повідомити загальну суму коштів, одержавну позивачем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областів від 02 липня 2015 року.
05 квітня 2024 року Акціонерне товариств Комерційний банк «ПриватБанк» на вище зазначені запити надало відповідь в якій повідомило, що запитувана інформація згідно з ст. 60 Закону України «Про банки ф банківську діяльність» відноситься до банківської таємниці.
Окрім того, 05 квітня 2024 року Акціонерне товариств Комерційний банк «ПриватБанк» на вище зазначені запити надало відповідь в якій повідомило, що оскільки запити потребують пошуку інформації серед значної кількості даних необхідним є продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів.
Старшим державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківськомц районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кичкою Тетяною Василівною було надано відповідь відповідно до якої станом на 15 квітня 2024 року з боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 було стягнуто коштів на суму 239 043,04 грн.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення суд першої інстанції посилався на те, що оскільки при скасуванні рішення та ухваленні нового, питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першоїтретьої ст. 444 ЦПК України, в порядку повороту виконання рішення боржнику повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші) у повному обсязі, тому заява про поворот виконання рішення підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частиною дев'ятою статті 444 ЦПК України передбачено, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).
Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що під поворотом виконання слід розуміти повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим (зміненим) рішенням, вирішення якого можливе судом, який розглядав справу як суд першої інстанції лише у разі вжиття апеляційним чи касаційним судом чітких, визначених процесуальних дій та прийняття відповідних рішень.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження було відкрито на підставі заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року яким позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку « Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № КІСWGK00830082 від 23.10.2006 р. в сумі 560 807 грн 41 коп, а також 3 654 грн 00 коп судових витрат, всього 564 461 грн 41 коп.
Відповідно до відповіді старшого державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківськомц районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кичко Тетяни Василівни станом на 15 квітня 2024 року з боржника в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 було стягнуто коштів на суму 239 043,04 грн.
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Назаренком Романом Анатолійовичем задоволено.
Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2006 року № КІСWGK00830082 відмовлено.
Питання про поворот виконання рішення суду не вирішувалось судом касаційної інстанції.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» в добровільному порядку повернуло на користь ОСОБА_1 грошові кошти, які були отримані банком в межах виконання виконавчого провадження.
З урахуванням вище викладеного суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції задовольняючи заяву не звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту надходження коштів у зазначеному розмірі на рахунок позивача, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що заперечуючи проти задоволення заяви про поворот виконання рішення та звертаюсь до суду апеляційної інстанції представник АТ КБ «ПриватБанк» не надав жодних доказів на спростування вимог заявника.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що лист державного виконавця Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є первинним документом, що підтверджує факт отримання коштів позивачем, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи містяться копії запитів, які були направлені заявником на адресу позивача з проханням повідомити про суму коштів, що сплачені відповідачкою з метою погашення кредитної заборгованості по кредитному договору № КІСWGK00830082 від 23 жовтня 2006 року в якості добровільного виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областів від 02 липня 2015 року та повідомити загальну суму коштів, одержавну позивачем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областів від 02 липня 2015 року. Разом з тим, доказів того, що банк на вище зазначені запитав надав запитувану інформацію в матеріалах справи відсутні.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 повідомив, що станом на 22 серпня 2024 ркоу відповідь на запити від АТ КБ «ПриватБанк» не надходила.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2024 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» адвоката Білоуса Андрія Володимировича.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційнускаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» адвоката Білоуса Андрія Володимировича залишити без задоволення.
УхвалуБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2024 року.
Головуючий : Судді: