16 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши, на наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та скасовано постанову слідчого ГСУ СБ України від 03 червня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023 року.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні - прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на нормах Кримінального процесуального кодексу України, а також не відповідає фактичним обставинам, постановлена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого ГСУ СБ України від 03.06.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення слідчим суддею досліджено лише докази сторони захисту, на підставі яких постановлено вказану ухвалу, що є порушенням засади кримінального процесуального законодавства, визначеної ст. 22 КПК України, а саме змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У зв'язку з цим, слідчий суддя прийшов до помилкового висновку щодо відсутності підтвердження вжиття слідчим належних заходів щодо виклику _________________________________________________________
Справа №11-сс/824/5688/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_5
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
ОСОБА_4 до уповноваженої особи, оскільки в ході розгляду вказаної скарги не досліджено документи, отримані від оперативного підрозділу в ході виконання доручення слідчого щодо виїзду ОСОБА_4 05.03.2022 за межі кордону України в напрямку Турецької Республіки; протокол огляду речей від 17.03.2023, відповідно до якого підтверджено направлення слідчою повідомлення про підозру ОСОБА_4 та викликано останнього на допит за допомогою Інтернет месенджера «WhatsАрр»; повісток слідчого про виклик ОСОБА_4 для допиту як підозрюваного на 03.04.2023, 04.04.2023, 05.04.2023.
Крім того, слідчий суддя прийшов до помилкового та нічим не обґрунтованого висновку про те, що органу досудового розслідування відомо місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що між ОСОБА_4 та слідчим відбувалося спілкування по телефону.
Разом з цим, слідчий суддя у своєму рішенні посилається лише на посвідку, долучену стороною захисту, відповідно до якої ОСОБА_4 проживає на території Туреччини, без визначення конкретної адреси проживання.
Таким чином, при розгляді скарги сторони захисту слідчим суддею не встановлено адресу, за якою перебуває підозрюваний ОСОБА_4 , що спростовує його висновки про наявну в органу досудового розслідування достовірну інформацію про місцезнаходження ОСОБА_4 .
Отже, вважає, що слідчий суддя, проаналізувавши вищевказані помилково встановлені ним обставини, дійшов до необґрунтованого висновку, що підстави для зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відсутні, мотивуючи це тим, що «відсутні відомості та обставини вважати, що підозрюваний незаконно перетнув державний кордон та, знаходячись за межами України, не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик».
Разом з цим, слідчий суддя трактує положення ст. 281 КПК України щодо оголошення підозрюваного в розшук на власний розсуд, оскільки норми вказаної статті не передбачають необхідності незаконного виїзду за межі України.
Також слідчим суддею з незрозумілих причин не враховано постанову слідчого від 18.03.2023 про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у міжнародний розшук, на яку слідчий суддя посилався у вказаному рішенні та у якій і вказані вищевказані обставини та підстави оголошення особи в розшук.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що постанова про зупинення досудового розслідування була винесена на підставі постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, яка їй передувала та в якій мотивовано підстави для оголошення розшуку підозрюваного, вважає, що жодних порушень вимог ст.ст. 9, 110, 280, 281 КПК України, які констатовано слідчим суддею, слідчим допущено не було.
Також вказує й на те, що законність оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у міжнародний розшук неодноразово перевірялася судами першої та апеляційної інстанції при розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою 25.04.2023 та перегляді вказаного рішення Київським апеляційним судом 19.12.2023, яким рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 залишено без змін.
Крім того, апелянт вважає, що постановлене рішення підлягає перегляду в апеляційному порядку, обґрунтовуючи таке право на оскарження аналізом норм Конституції України, Кримінального процесуального закону, практики Європейського суду з прав людини, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 (справа № 237/1459/17) та від 23.05.2018 (справа № 243/6674/17-к), та Верховного Суду України від 12.10.2017 (справа №757/49263/15-к), де вказано, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято 07.08.2024 за відсутності представників сторони обвинувачення, копія якого надійшла до Офісу Генерального прокурора лише 12.08.2024.
Перевіривши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора необхідно відмовити з наступних підстав.
У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Отже, згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.
Так, частинами першою та другою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік, що не підлягає розширеному тлумаченню, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, це ухвали слідчого судді про:
- відмову у наданні дозволу на затримання;
- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
- продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
- застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
- продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
- застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
- поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
- продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
- направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
- арешт майна або відмову у ньому;
- тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
- відсторонення від посади або відмову у ньому;
- продовження відсторонення від посади;
- відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
- закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу;
- про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Водночас, частиною третьою статті 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 та доданих до неї матеріалів, він просить скасувати ухвалу слідчого судді, якою, за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , постановлено рішення про задоволення скарги та скасовано постанову слідчого ГСУ СБ України від 03 червня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023 року.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, про що зазначено й в ухвалі слідчого судді.
Таким чином, прокурором у кримінальному провадженні - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Доводи апеляційної скарги про постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами, що надає право на її оскарження в апеляційному порядку, є безпідставними, оскільки у даному випадку ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року постановлена в порядку, передбаченому статями 303-307 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, за апеляційною прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 ,слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 399 КПК України, суддя
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та скасовано постанову слідчого ГСУ СБ України від 03 червня 2023 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000557 від 03.06.2023 року.
Копію ухвали з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі ч. 6 ст. 399 КПК України.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1