КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
15 серпня 2024року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника ВЧО ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за апеляційною скарга захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 ,-
До Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .Клопотання мотивовано тим, що засуджений за вчинення умисного нетяжкого злочину відбув більше двох третин призначеного покарання, раніше умовно-достроково не звільнявся, довів своє виправлення, позитивно характеризується.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_9 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити її клопотання та звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання умовно-достроково.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що на момент звернення ОСОБА_6 відбув 2/3 призначеного покарання, а саме 1 рік 4 місяці, на час розгляду зазначеного клопотання відбутий термін складав 1 рік 4 місяці та 7 днів від призначеного покарання. За час відбування покарання своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення, що підтверджується застосованими до нього заохоченнями та відсутністю стягнень. На переконання сторони захисту, ЗСУ беззаперечно потребують негайної допомоги та оновлення складу, в тому числі особовим складом військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_6 маючи досвід військової служби, має на меті продовжити службу, здійснювати захист України, що безсумнівно свідчить про його виправлення та високі моральні якості, у тому числі і як військовослужбовця.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , представника ВЧ ОСОБА_8 та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, їх пояснення, відповіді на запитання суду, заслухавши учасників кримінального провадження в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що суд під час виконання вироку має право вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Статтею 81 КК України визначені правові підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, у частині 1 зазначеної статті передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний нетяжкий корупційний злочин.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, з матеріалів подання встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2023 року за ч. 2 ст. 369-2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, що на підставі ст. 62 КК України замінено на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк два роки.
На час розгляду клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 в суді першої інстанції ОСОБА_6 відбув 2/3 частини строку призначеного судом покарання.
З характеристики засудженого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, і на час розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Разом з тим, ані в службовій характеристиці, ані у клопотанні сторони захисту, а також під час судового розгялду як в суді першої інстанції так і апеляційногого суду, не було встановлено в чому ж саме полягає настільки сумлінна поведінка чи ставлення до праці, які б дозволили суду дійти висновку, що відбувши такий короткий строк покарання військовослужбовець який має офіцерське звання, за вчинення корупційного злочину довів своє виправлення.
При цьому, всупереч доводам сторони захисту, колегія суддів вважає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов'язком відповідно до ст. 9 КВК України, дотримання якого підтверджується позитивною характеристикою останнього.
Крім того, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, бере до уваги фактичні обставини вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який будучи заступником командира військової частини, одержав від вдови загиблого військовослужбовця для себе неправомірну вигоду у розмірі 150 000 грн. за вирішення питання щодо отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у розмірі 15 000 000 грн.
Вказані обставини кримінального правопорушення набули широкого розголосу та резонансу у засобах масової інформації.
Враховуючи зазначені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав однозначно стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_6 , оскільки відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку щодо виправлення останнього.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її зміни чи скасування та задоволення апеляційної скарги сторони захисту не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргузахисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3