19 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
представника власника майна - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві під час проведення обшуку 08.04.2024 року, за адресою АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ноутбук марки «Lenovo», s/n НОМЕР_1 , ноутбук марки «Asus», моделі S433E, s/n N 1 N 0 CX 27 L 14203 c , планшет марки «Lenovo TB3710L» ІМЕІ: НОМЕР_3 , флеш накопичувач № 141202 , мобільний телефон марки «HONOR» ІМЕІ №1: НОМЕР_5 , ІМЕІ №2: НОМЕР_6 , два блокноти з рукописними записами та один документ формату А4 із зразком підпису;
-на майно, яке було вилучено слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві під час проведення обшуку 08.04.2024 року, за адресою АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон, марки «Motorola», чорного кольору, ІМЕІ № НОМЕР_7 , ІМЕІ № НОМЕР_8 , з сім картами № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , блокнот з чорновими записами, технічний паспорт квартири за адресою: АДРЕСА_3 , договір дарування від 23.02.2024 року, виконаний на бланку № НОМЕР_11 , витяг з Державного реєстру речових прав, витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зв'язку з металевого та магнітного ключа від квартири, що за адресою: АДРЕСА_3 , із забороною на час досудового розслідування користування, розпоряджання та відчуження вказаним майном будь-яким особам і будь-яким чином.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року, у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що ухвалами слідчого судді про проведення обшуків було надано дозвіл на відшукання мобільних терміналів (телефони, смартфони, планшети), комп'ютерної техніки та пристроїв для збереження цифрової інформації, без їх вилучення, з метою копіювання інформації, яку вони містять, та із наданням дозволу на вилучення, у випадку наявності в них системи логічного захисту.
Крім того, підозра ні ОСОБА_6 , ні його матері, ні ОСОБА_7 , тобто за адресами, де проводились обшуки, не повідомлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків, і найголовніше кому саме завдано збитків.
Окрім цього, постанова про визнання вилученого під час проведення обшуку майна речовим доказом одна, відтак стає не зрозумілим яким чином слідчий суддя визнав частину майна таким, яке відповідає ознакам ст. 98 КПК України, а іншу частину таким, що не відповідає таким ознакам.
Що стосується строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, повний текст ухвали слідчого судді було складено 24.05.2024, тому апеляційна скарга подана у встановлений законом строк.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002535 від 01.11.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
09.04.2024 прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні сторони обвинувачення.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року клопотання сторони обвинувачення частково задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватись також під час обшуку, огляду.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 08.04.2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було вилучено майно, вказане в клопотанні.
08.04.2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, було проведено також обшук за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого було вилучено зазначене прокурором майно.
Наявність таких ухвал обумовлює законність проведення обшуків за наведеними адресами та законність вилучення виявленого під час обшуків майна, яке є тимчасово вилученим.
В подальшому, постановою старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 08.04.2024 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100050002635 від 01.11.2022.
Крім того, постановою старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 08.04.2024 у кримінальному провадженні призначено комп'ютерно-технічну експертизу.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за обставинами вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження майна, слідчим суддею було накладено арешт на частину вказаного в клопотанні прокурора майна, з підстав його відповідності ознакам речового доказу згідно ст. 98 КПК України, а відтак існування правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку, у зв'язку з чим доводи адвоката про відсутність повідомленої підозри ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та заявленого цивільного позову в межах даного кримінального провадження, не можуть слугувати підставою для відмови в арешті майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, перелік якого викладено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо недоведеності стороною обвинувачення підстав для накладення арешту на частину вилученого в ході проведення обшуків майна, а саме на: грошові кошти 9000 доларів США, 91 800 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії картки платника податків та трудової книжки на ім'я останнього, а відтак обґрунтованої відмови у задоволенні клопотання прокурора в цій частині.
За об'єктивним переконанням колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві під час проведення обшуку 08.04.2024 року, за адресою АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ноутбук марки «Lenovo», s/n НОМЕР_1 , ноутбук марки «Asus», моделі S433E, s/n N 1 N 0 CX 27 L 14203 c , планшет марки «Lenovo TB3710L» ІМЕІ: НОМЕР_3 , флеш накопичувач № 141202 , мобільний телефон марки «HONOR» ІМЕІ №1: НОМЕР_5 , ІМЕІ №2: НОМЕР_6 , два блокноти з рукописними записами та один документ формату А4 із зразком підпису;
-на майно, яке було вилучено слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві під час проведення обшуку 08.04.2024 року, за адресою АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон, марки «Motorola», чорного кольору, ІМЕІ № НОМЕР_7 , ІМЕІ № НОМЕР_8 , з сім картами № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , блокнот з чорновими записами, технічний паспорт квартири за адресою: АДРЕСА_3 , договір дарування від 23.02.2024 року, виконаний на бланку № НОМЕР_11 , витяг з Державного реєстру речових прав, витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зв'язку з металевого та магнітного ключа від квартири, що за адресою: АДРЕСА_3 , із забороною на час досудового розслідування користування, розпоряджання та відчуження вказаним майном будь-яким особам і будь-яким чином, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/4248/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 756/4553/24
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1