26 серпня 2024 року Справа № 480/3323/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3323/24 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповаідач), в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 6300,00 грн., отримувач ГУК Сум.обл/КонотопськаМТГ/18050400 на р/р UА518999980314060513000018530, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму (основний платіж) 6300,00 грн., який у добровільному порядку не сплачений. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.
Ухвалою суду від 25.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/3323/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 22).
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, тому суд, у порядку ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач з 08.10.2021 по 12.04.2022 зареєстрований як фізична особа-підприємець та знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Сумській області (а.с. 6).
Відповідач подав до Головного управління ДПС у Сумській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 08.10.2021 із зазначенням платника єдиного податку II групи та ставкою податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати (а.с.12-13).
У зв'язку з несплатою відповідачем з 20.11.2021 по 20.03.2022 грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, виник податковий борг у загальному розмірі 7124,00 грн. (а.с. 8-10).
У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 26.01.2022 року № 000592-1303-1820 (а.с. 11). Дана вимога направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача проте була повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (зв. бік а.с.11).
Таким чином, станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код податку 18050400) на загальну суму 6300,00 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та витягом з історії недоїмок (а.с. 7-10).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 293.2 ст.293 Податкового кодексу України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2. ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно із п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
З матеріалів справи судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати авансових внесків з єдиного податку платника другої групи за період з 20.11.2021 по 20.03.2022, який на час розгляду та вирішення адміністративної справи у добровільному порядку не погашений.
Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 26.01.2022 року № 000592-1303-1820 (а.с. 11). Дана вимога направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача проте була повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (зв. бік а.с.11).
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення- рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Докази оскарження зазначеної вимоги в адміністративному чи судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
З моменту вручення податкової вимоги до подання позовної заяви податковий борг відповідача не переривався, а отже, податкова вимога від 26.01.2022 року № 000592-1303-1820, відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України, не була відкликана.
Натомість, витягом з інтегрованої картки платника податків підтверджується, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою в загальному розмірі 6300,00 грн. (а.с. 7-10).
Відповідно до положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що податкове зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не було сплачено, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає 6300,00 грн., суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 6300 (шість тисяч триста) грн. 00 коп., отримувач ГУК Сум.обл/КонотопськаМТГ/18050400 на р/р UА518999980314060513000018530, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко