Справа № 420/33682/23
26 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду та звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду по справі № 420/33682/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/33682/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 420/33682/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру нарахування та виплати доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 2000, 00 грн. до 976,24 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Встановлено судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановлено строк для подання звіту - один місяць, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.
Рішення суду набрало законної сили 01.04.2024 року.
08.07.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 420/33682/23 та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 420/33682/23, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування заяви зазначено, що станом на 27.06.2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 420/33682/23, яке набрало законної сили 01.04.2024 року, залишається не виконаним.
22.07.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшли доповнення до вище вказаної заяви, в яких останній зазначає, що станом на 05.07.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 420/33682/23, однак суму доплати за період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року виплачено не було. У зв'язку з чим позивач наполягає на встановлені Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області нового строку подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 420/33682/23 та накладенні на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року у справі № 420/33682/23, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою від 29.07.2024 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду по справі № 420/33682/23, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
11.07.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/33682/23, який обґрунтований наступним.
Так, відповідач вказує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі № 420/33682/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 27.06.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 становить 9396,59 грн. Сума доплати за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 36855,36 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Після проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 по справі № 420/15583/23, сума доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» склала 976,24 грн., тому доплата до 2000,00 грн. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі № 420/33682/23 врахована у розрахунку на доплату пенсії у розмірі 1023,76 грн. Інформація про виконання рішення суду від 28.02.2024 по справі № 420/33682/23 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень.
Також Головнимуправлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено, що станом на 10.07.2024 рокуза рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 року включно. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 в сумі 36855,36 грн буде здійснена після виділення коштів з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Крім того, відповідач вказує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі № 420/33682/23 зареєстровано Головним упралінням 01.03.2024. Питання доцільності сплати судового збору розглядається комісією, яка затверджена наказом Головного управління від 24.04.2023 № 2169 «Про затвердження Положення та складу робочої групи з питань доцільності оскарження судових рішень та доцільності сплати судового збору за подання процесуальних документів до суду». Зазначена комісія розглядає доцільності оскарження судових рішень та доцільность сплати судового збору за подання процесуальних документів до суду один раз на тиждень. Таким чином, на засіданні робочої групи 23.11.2023 прийнято рішення, що недоцільно виділяти кошти для для оскарження рішення суду. Вказане рішення набрало законної сили 01.04.2024. У період з 01.04.2024 до Головного управління з судових органів надійшло більше ніж 5000 рішень суду. Впродовж квітня - травня 2024 року через значний дефіцит в енергосистемі України застосовувалися графіки стабілізаційних відключень та аварійні відключення електроенергії, внаслідок чого протягом значної частини робочого дня у приміщеннях Головного управління була відсутня електроенергія, що значним чином впливало на можливість та швидкість роботи. Працівники Головного управління не нехтують дотриманням правил безпеки відповідно до алгоритму дій, передбаченого чинним законодавством України у сфері цивільного захисту, у разі отримання сигналу «Повітряна тривога» та негайно прямують до найближчої захисної споруди (сховища, підвального приміщення, паркінгу, тощо). Крім того Рада суддів України, своїм рішенням від 05 серпня 2022 року № 23, звернула увагу керівників органів та установ системи правосуддя, суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту. Окрім цього, в Одеській області за вказаний період більш ніж 293 разів оголошувалася повітряна тривога з середньою тривалістю в 48 хвилин. Зазначені вище обставини суттєво вплинули на можливість своєчасного подання процесуальних документів, зокрема на звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі № 420/33682/23.
Враховуючи викладене, відповідач просить поновити Головному управлінню строк на подання звіту щодо виконання судового рішення по справі № 420/33682/23 та прийняти звіт Головного управління про виконання рішення суду по справі №420/33682/23.
Ухвалою від 29.07.2024 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.
31.07.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заперечення на заяви позивача, в яких про дубльована позиція відповідача викладена у звіті.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 28.02.2024 року по справі № 420/33682/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 27.06.2024 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2024 становить 9396,59 грн. Сума доплати за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 36855,36 грн.
Як вбачається зі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 420/33682/23, сума заборгованості, буде виплачена позивачу після надходження коштів з Державного бюджету України, призначених на цю мету.
Таким чином, рішення суду фактично не виконано в частині виплати на користь позивача перерахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області сум пенсії.
Відповідач у звіті зазначив, що відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду”. Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Відповідач також повідомив, що Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на ІІІ квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Станом на 10.07.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління не має.
Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 вказаної статті адміністративного процесуального законодавства передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Згідно із частиною 7 цієї статті сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме невиконання рішення суду.
Не у повному обсязі виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
Водночас, встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб'єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом саме на стадії судового контролю за виконанням рішення.
Застосування зазначених процесуальних дій є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині фактичної виплати за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не свідчить про невиконання судового рішення без поважних причин.
При цьому, в контексті спірних правовідносин, накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право позивача на отримання бюджетних коштів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь ОСОБА_1 належних йому коштів.
Судом зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття звіту відповідача та доходить до висновку про встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/33682/23.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника відповідача штрафу- задовольнити частково.
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду по справі № 420/33682/23- відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 420/33682/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року по справі № 420/33682/23.
Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Г.В. Лебедєва