26 серпня 2024 року №320/31026/23
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кідрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885)
провизнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №930090844854 від 29.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю по інвалідності з 21.08.2023 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, на підставі даних довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 21.08.2023 за №2600-0602-8/162113 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №2600-0602-8/162257 від 21.08.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в даних довідках.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV). Вказав, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати. Однак, пенсійний орган відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для призначення пенсії по інвалідності відповідно до закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі по тексту - Закон №889-VIII). Вважає таку відмову протиправною, оскільки має право на вибір одного із видів довічної пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 27.09.2023 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що право на переведення на бажану пенсію позивач не має, оскільки пенсія відповідно до положень Законом України «Про державну службу» призначається лише певним категоріям державних службовців при досягненні пенсійного віку і встановленого стажу.
Вказує, що відмова позивачу у задоволенні її заяви про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» є правомірною.
Відповідно до наказу голови суду від 13 лютого 2024 року № 1-ктр/гс «Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку ОСОБА_2 », частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 26 листопада 2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №320/31026/23 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №320/31026/23 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та продовжено розгляд у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21 серпня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перехід з пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за принципом екстериторіальності, розглянуло електронну пенсійну справу позивача та прийняло рішення №930090844854 від 29.08.2023, яким позивачу відмовлено в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до відповідно до Закону України «Про державну службу», з тих підстав, що пенсія за Законом України «Про державну службу» призначається лише певним категоріям державних службовців при досягненні пенсійного віку і наявності встановленого стажу.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до довідки про розрахунок стажу державного службовця станом на 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889) ОСОБА_1 перебував на посаді державного службовця, страховий стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 становив понад 10 років, вказане також підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.
Станом на дату звільнення з державної служби стаж державної служби становив 22 роки.
Суд зазначає, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу під час перебування на держаній службі - 01.10.2011, окрім того перед зверненням за призначенням пенсії позивач працював на посаді, віднесеній до посад державної служби.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18 вказано, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII не встановлено.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість призначення позивачу обраного ним виду пенсії, а також висновок про те, що зазначене право на пенсію державного службовця набувається лише за умови досягнення пенсійного віку та наявності стажу державної служби не менше 20 років, оскільки ця норма поширюється на працездатних державних службовців, а не інвалідів І та ІІ груп, які вже отримують пенсію по інвалідності.
Окрім того, позивач просить перевести його на інший вид пенсії, передбачений іншим законом, відтак відповідачем не доведено наявність законних перешкод для реалізації позивачем права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у переведенні його на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перевести позивача з 21 серпня 2023 року на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі, встановленому законом та з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця на момент звільнення.
Відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кідрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №930090844854 від 29.08.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кідрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити та виплатити ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію як державному службовцю по інвалідності з 21.08.2023 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, на підставі даних довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 21.08.2023 за №2600-0602-8/162113 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки №2600-0602-8/162257 від 21.08.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в даних довідках.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоноженко М.А.