26 серпня 2024 року Справа № 915/282/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", б. Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м. Київ, 01133
електронна пошта: office@bizpozyka.com
представник позивача: Памірський Максим Анатолійович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Скочко Олександра Віталійовича , АДРЕСА_1
про: стягнення 26 084,70 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 18.03.2024 (вх. 3227/24 від 19.03.2024) в якій просить суд стягнути з Скочко Олександра Віталійовича заборгованості за Договором №381637-КС-001 про надання кредиту від 23.08.2021, що становить 26 074,70 грн., яка складається з:
- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.;
- суми прострочених платежів по процентах - 14 584,70 грн.;
- суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем Договору № 381637-КС-001 про надання кредиту від 23.08.2021 в частині погашення наданого кредиту.
У позовній заяві позивач просить суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.03.2024 позовну заяву від 18.03.2024 (вх.3227/24 від 19.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Викладено вимоги до відповідача, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв з процесуальних питань. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Скочко Олександра Віталійовича (РНОКПП - НОМЕР_2 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 23.08.2021 по 08.08.2023 включно.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2024, направлена на адресу місця реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 повернута поштовим відділенням зв'язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 002 5935 84 58.
Повернення повістки з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі №947/15524/20.
У зв'язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та неможливістю констатувати сплив строку на подання відзиву у даній справі, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 ухвалу суду від 04.04.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повторно направлено поштою на адресу із поміткою "Судова повістка".
Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення з ухвалою суду від 04.04.2024 про відкриття провадження у справі та ухвалою суду від 29.04.2024, були направлені на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Поштові відправлення з ухвалою суду від 04.04.2024 та від 29.04.2024 повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
В суду відсутня інформація щодо зміни місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, ухвали суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному демографічному реєстрі.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2024, від 29.04.2024 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача та її повернення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання вимог ухвали суду Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надано суду лист №20.1.0.0.0/7-240417/21457 від 21.04.2024 в якому повідомлено, що на ім'я Скочко Олександра Віталійовича РНОКПП НОМЕР_2 було випущено банківську картку № НОМЕР_1 та надано інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 23.08.2021 по 08.08.2023.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на підставі рішення від 06.04.2017 №961 Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 25.05.2020 видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.
Відповідно до п.1.3. Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям ТОВ «Бізнес Позика» (далі - Правила), для договорів, що укладаються у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", ці Правила є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до п.1.4. Правил, Акцепт - відповідь заявника про повне та безумовне прийняття пропозиції (оферти) кредитодавця укласти договір (додаткову угоду) в електронній формі. Акцепт здійснюється (надається) в Інформаційно - телекомунікаційній системі кредитодавця шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю, яке (таке електронне повідомлення) підписане шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Заявка - звернення заявника до кредитодавця щодо наміру отримати кредит, та містить відомості та/або документи про заявника та іншу інформацію визначену кредитодавцем.
Заявник - фізична особа, що звертається до кредитодавця з наміром отримання фінансової послуги.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних заявником/позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються кредитодавцю.
Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, яка працює у форматі сайту (ів) та в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що направляється заявнику/позичальнику засобами зв'язку, вказаними під час реєстрації/входу в ІТС кредитодавця.
Особистий кабінет - сукупність захищених сторінок, що формуються заявнику/позичальнику в момент його реєстрації в ІТС, за допомогою якої заявник/позичальник здійснює повну взаємодію з кредитодавцем, має можливість укласти договір, додаткову угоду, отримувати інформацію та документи, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту, зокрема графіку платежів тощо. Доступ до особистого кабінету здійснюється заявником/позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення логіна особистого кабінету і одноразового ідентифікатора та має юридичне значення ідентифікації позичальника в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Оферта - пропозиція кредитодавця заявнику укласти договір про надання кредиту та взяти на себе відповідні права та обов'язки.
Позичальник - заявник, з яким кредитодавець уклав договір.
Сайт кредитотавця (сайт) - /bizpozyka.com/, /tpozyka.com/.
Згідно п. 2.2. Правил, заявник перед заповненням заявки та до укладення договору має самостійно ознайомитись з інформацією, в тому числі необхідною для отримання кредиту та про наявні і можливі схеми кредитування у кредитодавця, що на сайті за посиланням: /bizpozyka.com/, /tpozyka.com/, /getfin.com.ua/
Пунктом 2.11 Правил передбачено, що заявка подається заявником через ІТС, шляхом заповнення по телефону, із залученням Кредитного посередника шляхом надання йому необхідних інформації та документів для формування та подання заявки через ІТС
У відповідності до п.2.13 Правил, при поданні заявки та/або надаючи відомості про себе Кредитному посереднику для заповнення заявки, заявник зобов'язаний надати повні, точні та достовірні особисті дані, що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про можливість надання кредиту. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANKID), заявник зобов'язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність. У разі формування заявки кредитним посередником, заявник зобов'язаний самостійно перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність.
Пунктом 3.1.1 Правил визначено, що після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" та, відповідально до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід'ємною частиною договору. Після отримання заявником оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
Відповідно до п.3.1.4 Правил, відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, про повне та безумовне її прийняття (акцепт) надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Договір про надання кредиту (Додаткова угода), укладений в порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору (Додаткової угоди), укладеного у письмовій формі. Укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір про надання кредит, Додаткову угоду) підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноруч, що повністю відповідає положенням ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію". Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, мають таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі (п.п. 3.1.6, 3.1.7 Правил).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 27.05.2021 внесено запис про державну реєстрацію Фізичної особи - підприємця Скочко Олександра Віталійовича.
У подальшому, 16.09.2021 до зазначеного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця Скочко Олександра Віталійовича.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в процесі здійснення Скочко Олександром Віталійовичем діяльності, як фізичною особою підприємцем, 23.08.2021 ФОП Скочко О.В. (РНОКПП - НОМЕР_2 ) здійснив вхід до особистого кабінету на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Позика".my.bizpozyka.com, використавши номер телефону та надав всю необхідну інформацію (паспортні дані, сума бажаного кредиту - 10 000,00 грн., номер банківської карти НОМЕР_1 ), що відображена в анкеті клієнта для формування ТОВ „Бізнес Позика" належної пропозиції клієнту.
ТОВ „Бізнес Позика" 23.08.2021 року направлено Фізичній особі - підприємцю Скочко О.В. пропозицію (оферту) укласти договір №381637-КС-001 про надання кредиту (електронна форма).
23.08.2021 ФОП Скочко О.В. прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №381637-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" направлено ФОП Горсточенко Артему Вадимовичу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2138, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який позичальником введено/відправлено.
Таким чином, 23.08.2021 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємець Скочко О.В. (далі - відповідач, позичальник) укладено Договір №381637-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) (далі - Договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Законом України "Про електронну комерцію".
Послідовність дій ТОВ "Бізнес Позика" та ФОП Скочко О.В., їх опис, дата час вчинення під час укладення кредитного договору відображені у візуальній формі послідовності дій клієнта.
Відповідно до п.1. Кредитного договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Процента ставка: в день 0,86295000, фіксована.
Загальний розмір наданого Кредиту: 10 000,00 грн.
Термін дії Договору до 07.02.2022 року.
Орієнтована загальна вартість наданого Кредиту: 21 960,00 грн.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі-Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
У відповідності до п.5 Договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Згідно з п. 6 Договору, позичальник надав дозвіл кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів кредитодавця та повного виконання зобов'язань за цим договором, а також позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за договором, при цьому без особистого повідомлення позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.
Відповідно до п.7 Договору, позичальник надав кредитодавцю (його довіреним особам, та/або колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв'язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т. п.
За змістом п.8 Договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ч.2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором кредиту ТОВ "Бізнес позика" виконало належним чином, надало ФОП Скочко О.В. грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., щопідтверджується квитанцією платіжної системи №436517876 від 23.08.2021
Однак свої зобов'язання за договором кредиту відповідач виконав частково.
Згідно з наданим ТОВ "Бізнес позика" розрахунком, станом на 08.08.2023 у позичальника перед ТОВ "Бізнес позика" існує заборгованість за договором кредиту у розмірі 26 084,70 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах в сумі 14 584,70 та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 1 500,00 грн.
Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надано суду повідомлення за №20.1.0.0.0/7-240417/21457 від 21.04.2024, що на ім'я Скочко Олександра Віталійовича РНОКПП НОМЕР_2 було випущено банківську картку № НОМЕР_1 та надано інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 23.08.2021 по 08.08.2023, яка свідчить про зарахування на рахунок відповідача грошових коштів за Кредитним договором в сумі 10 000,00 грн. - 23.08.2021.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за Договором, а саме: заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами, заборгованості за комісією.
На момент звернення з даним позовом до суду Скочко Олександр Віталійович втратив статут фізичної особи - підприємця.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно ч.1 ст.128 Господарського Кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Цивільного Кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, дана справа підлягає розгляду в господарському суді.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами частини першої статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 Цивільного Кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до ч.1 ст.640 Цивільного кодекса України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 1 ст. 641 Цивільного Кодекса України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного Кодекса України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного Кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного Кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч.1, 3 ст.1049 Цивільного Кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного Кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; 2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір №381637-КС-001 про надання кредиту був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21).
Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного Кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, укладення між сторонами договору про надання кредиту підтверджене належними та допустимими доказами, позивачем на виконання умов Кредитного договору надано відповідачеві грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., відповідачем зобов'язання за Кредитним договором не виконані, наявність заборгованості в сумі 26 084,70 грн. відповідач не заперечив та не спростував.
З огляду на вище зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №381637-КС-001 про надання кредиту від 23.08.2021, що становить 26 084,70 грн., яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 14 584,70 грн., - суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання про повернення кредитних коштів та сплати процентів відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довели безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Скочко Олександра Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованості за Договором №381637-КС-001 про надання кредиту від 23.08.2021, що становить 26 084,70 грн., яка складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн.; - суми прострочених платежів по процентах - 14 584,70 грн.; - суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук