Ухвала від 19.08.2024 по справі 904/1926/23

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1926/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49069, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 46, код ЄДРПОУ 32307678)

про визнання банкрутом

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання (помічник за дорученням) Рустамової З.Р.

Від представників учасників справи:

від кредитора: Тютюнник Валентина Анатоліївна, ТОВ "Агрокомплект", довіреність №б/н від 12.09.2023, ПрАТ "СК"Інгосстрах", довіреність №б/н від 14.08.2024.

від кредитора: Волова Оксана Валентинівна, ПрАТ "СК"Інгосстрах", довіреність 14/01-21-1 від 14.01.2021.

від кредитора: Рубан Олександр Георгійович, довіреність №б/н від 19.07.2024.

від кредитора: Харицька Анастасія Миколаївна, довіреність №7859-С-О від 21.05.2024, представник АТ КБ "ПриватБанк".

від боржника: Федорко Олександр Олександрович, посвідчення адвоката №3613 від 28.07.2023.

розпорядник майна: Шевченко Віталій Євгенович, (в залі суду) - посвідчення №1231 від 24.07.2013.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1926/23 за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 4, код ЄДРПОУ 32307678).

Справа перебуває на стадії розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво №1231 від 24.07.2013).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 продовжено строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна до - 19.08.2024. Відкладено підсумкове засідання суду на 19.08.2024 о 14:00 год.

14.08.2024 до відділу канцелярії суду представник боржника - ТОВ "Боріваж" подав заяву про забезпечення доказів (вх. суду №38428/24).

15.08.2024 через систему "Електронний суд" розпорядник майна Шевченко В.Є. надіслав заперечення на заяву ТОВ "Боріваж" про забезпечення доказів (вх. суду №38566/24).

16.08.2024 до відділу канцелярії суду представник кредитора - ПрАТ "Страхова компанія" Інгосстрах" подав заперечення на заяву ТОВ "Боріваж" про забезпечення доказів (вх. суду №38775/24).

19.08.2024 до відділу канцелярії суду представник боржника - ТОВ "Боріваж" подав заяву про витребування доказів (вх. суду №38988/24).

У підсумковому засіданні суду заслухано пояснення присутніх представників кредиторів, боржника та розпорядника майна Шевченко В.Є.

Представник боржника ТОВ "Боріваж" підтримав подані заяви про витребування доказів та забезпечення доказів та просив суд задовольнити.

Представники кредиторів ТОВ "Агро комплект", ПрАТ "СК"Інгосстрах, ТОВ «Дворічанське - Агро» та розпорядник майна заперечували щодо задоволення поданих боржником заяв про витребування доказів та забезпечення доказів.

Розглянувши подану представником боржника заяву про витребування доказів, суд відзначає наступне.

В обґрунтування заяви про витребування доказів заявник посилається на те, що між кредитором ТОВ "Агро Комплект" та Foundation investment s.r.o. укладено Договір про відступлення права вимоги №14-03/2024-АК від 14.03.2024. Даний договір підписаний директором ТОВ "Агро Комплект" Дмитром Шапкіним. Місцем підписання договору зазначено м. Прага.

Заявник зазначає про те, що відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указу Президента від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 23.01.2023 №27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих «Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану», Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №366 «Про внесення зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам-громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Тому у представника ТОВ «Боріваж» є підстави вважати, що Д. Шапкін не полишав територію України та не підписував вказаний договір.

Для отримання інформації про перетин Д. Шапкіним державного кордону України для підписання договору про відступлення права вимоги №14-03/2024-АК від 14.03.2024 потрібно звернутися із заявою до Державної прикордонної служби України. Однак, на виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних», звернення повинно подаватися у письмовій формі особисто, або через законного представника за наявності письмової згоди від особи стосовно якої запитується інформація. Оскільки Д. Шапкін згоду на отримання такої інформації не надавав, у ТОВ «Боріваж» виникла необхідність для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів.

Інформація про перетин Д. Шапкіним державного кордону допоможе встановити чи дійсно він підписав договір про відступлення права вимоги №14-03/2024-АК від 14.03.2024, що буде впливати на процесуальну дієздатність компанії Foundation investment s.r.o.

Згідно прохальної частини заяви, заявник просить суд витребувати у Державної прикордонної служби України відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території про перетин Д. Шапкіним державного кордону України за період з 10.03.2024 до 20.03.2024.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд вивчивши заяву представника ТОВ "Боріваж", заслухавши пояснення представників учасників справи не знайшов правових підстав для задоволення заяви про витребування доказів, оскільки судом наразі розглядається лише процесуальні питання щодо заміни кредитора у відповідності статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства, а інформацію яку просить витребувати заявник фактично є доказами, які б мали значення при розгляді спору щодо визнання недійним правочину. Станом на 19.08.2024 на розгляду суду відсутній спір щодо визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №14-03/2024-АК від 14.03.2024, а тому відсутні підстави для витребування даної інформації.

Щодо заяви представника ТОВ "Боріваж" про забезпечення доказів, суд зазначає наступне.

Метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане складніше подати.

Відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів, відповідно до частини 2 статті 110 ГПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно з частинами 3-4 статті 110 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Отже, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Відтак, з аналізу вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавчо встановлений механізм забезпечення доказів у справі може бути застосований виключно у випадку необхідності одночасного запобігання ймовірній втраті таких доказів у майбутньому і наявного обґрунтованого ризику такої втрати, який повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

При цьому забезпечення доказів може вживатися судом з конкретною законодавчо встановленою метою збереження доказу, на який посилається учасник справи та запобіганню неможливим або утрудненим подання учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції.

Підставою для забезпечення доказів є обґрунтовані побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що такі докази будуть втрачені або подання потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Зі змісту заяви про забезпечення доказів вбачаються наступні аргументи представника ТОВ "Боріваж" щодо необхідності забезпечення доказів, а саме те, що арбітражний керуючий зухвало ігнорує свої законні обов'язки з подання до документації, на підставі якої здійснювався аналіз фінансового стану боржника, який у свою чергу безпосередньо впливає на встановлення неплатоспроможності ТОВ "Боріваж".

Здійснюючи розгляд такої заяви по суті, суд досліджує, зокрема, зміст наведеного обґрунтування необхідності забезпечення доказів, встановлює наявність або відсутність підстав для забезпечення доказів.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постановах від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.

Заявник просить забезпечити докази у справі №904/1926/23 шляхом витребування від розпорядника майном ТОВ "Боріваж", арбітражного керуючого Шевченка В.Є. первинну документацію ТОВ "Боріваж" на підставі якої здійснювався аналіз фінансового стану боржника.

Фактично мотивація клопотання ТОВ "Боріваж" про забезпечення доказів шляхом витребування, відповідає підставам для витребування доказів в порядку статті 81 ГПК України та не може бути покладена в основу судового рішення про витребування доказів відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Господарський суд наголошує, що для розгляду заяви про забезпечення доказів Господарським процесуальним кодексом України передбачений спеціальний порядок, який закріплений статтею 112 ГПК України.

При розгляді такої заяви суд повинен встановити наявність або відсутність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Разом з цим, таку процесуальну дію як забезпечення доказів (стаття 110 ГПК України) неможна ототожнювати з процесуальною дії щодо витребування доказів (стаття 81 ГПК України).

Так, відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, забезпечення доказів способом їх витребування хоча і спрямоване на забезпечення права учасника процесу належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний характер від витребування доказів в порядку статей 80, 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такого учасника процесу підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Однак, заява ТОВ "Боріваж" про забезпечення доказів не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.

При цьому в заяві немає жодного посилання заявника, які б давали підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або ж збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов'язують можливість забезпечення доказів.

Відповідно до частини 5 статті 112 ГПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення доказів.

Керуючись статтями 81, 110, 112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника боржника - ТОВ "Боріваж" про забезпечення доказів (вх.суду №38428/24) - відмовити.

У задоволенні заяви представника боржника - ТОВ "Боріваж" про витребування доказів (вх.суду №38988/24) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з 19.08.2024 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано - 26.08.2024.

Суддя Ю.Ю. Первушин