26 серпня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024262140000153 від 26 квітня 2024 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2024 року, -
Цією ухвалою клопотання прокурора Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - задоволено.
Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці Чернівецької області, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в Державній установі «Чернівецькій слідчий ізолятор» на строк до 11 жовтня 2024 року.
Одночасно для забезпечення належного виконання обов'язків, передбачених КПК України, визначено ОСОБА_8 заставу - 270 (двісті сімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 817 560 (вісімсот сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави покладено на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки, передбачені пунктами 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
ЄУНСС: 722/1680/24 Головуючий суддя: ОСОБА_9
Номер провадження: 11-кп/822/330/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_8 , - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, з якої вбачається, що він просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою обрати його підзахисному запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі. Визначити розмір застави можливої для внесення дружиною та батьками ОСОБА_8 в розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 166 540 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот сорок) гривень.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є лише припущенням сторони обвинувачення, які жодним чином не підтверджені.
Вважає, що зазначивши в клопотанні, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим відповідних процесуальних обов'язків, прокурор цей висновок ніяк не обґрунтував, а суд це питання взагалі залишив без уваги, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Зазначає, що до обвинуваченого цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України.
Стверджує, що районним судом не було враховано, що обвинувачений є людиною молодого віку, студентом, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина та батьки пенсійного віку, що свідчить та може розцінюватися виключно, як обставини, підтверджуючі можливість застосування до його підзахисного більш м'якого запобіжного заходу.
Вказує, що суд визначаючи розмір застави в даному конкретному випадку без жодної аргументації визначив розмір застави в розмірі 270 (двісті сімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 817 560 (вісімсот сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, що являється значно вище ніж передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Розмір застави є непомірним для обвинуваченого.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Також не надходила на адресу апеляційного суду і особиста заява від обвинуваченого про бажання бути присутнім при апеляційному розгляді апеляційної скарги його захисника.
Заслухавши доповідь судді, думку захисників підозрюваного ОСОБА_8 , - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав наведених у ній, позицію прокурора ОСОБА_5 , яка в режимі відеоконференції просила ухвалу районного суду, як законну залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, як необґрунтовану - без задоволення, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , включаючи наявні матеріали у кримінальному провадженні, та дослідивши докази по вказаних матеріалах, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються, зокрема, під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Приписами ст. 331 KПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Із наданих матеріалів справи слідує, що в провадженні Сокирянського районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024262140000153 від 26 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу ОСОБА_8 , у виді тримання під вартою та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 жовтня 2024 року із визначенням застави.
З такою ухвалою погоджується і колегія суддів, оскільки суддею під час розгляду клопотання прокурора були в повній мірі досліджені обставини з якими закон пов'язує можливість продовження/обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевірено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики існують і вони виправдовують тримання під вартою останнього, зважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.
А тому, на думку колегії суддів, необґрунтованими є посилання у апеляційній скарзі захисника обвинуваченого на те, що ухвала районного суду є незаконною.
Що стосується ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених в клопотанні прокурора, то колегія суддів вважає, що їх наявність доведена матеріалами кримінального провадження.
До того ж, ОСОБА_8 , ніде офіційно не працює, тобто не має постійного та законного джерела доходу, не є особою похилого віку, без будь-яких фізичних чи психічних вад, а тому із урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що районним судом було вірно враховано усі ці обставини і вірно зроблено висновок про наявність ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного, обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Наведені вище докази, на думку колегії суддів, свідчать про те, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України та зазначених у клопотанні прокурора.
Посилання захисника обвинуваченого на стан його здоров'я, та міцні соціальні зв'язки - не є достатніми підставами для застосування до останнього іншого запобіжного заходу, аніж фактично обраний.
Апелювання захисника обвинуваченого про наявність достатніх підстав, які б свідчили про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, як і посилання на те, що районним судом не враховано всіх даних про особу обвинуваченого, суперечать матеріалам кримінального провадження та встановленим обставинам, викладеним в ухвалі.
До того ж, слідчим суддею було визначено альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, в межах передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України.
На переконання колегії суддів апеляційного суду визначений розмір застави є достатнім та необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановленні районним судом, і з існуванням яких погоджується апеляційний суд, вагомих та законних підстав для зменшення визначеного районним судом розміру застави, захисником обвинуваченого в поданій апеляційній скарзі не наведено, та не встановлено судовою колегією апеляційного суду при розгляді оскаржуваного рішення.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень статтей 177-178 КПК України, статтей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14 серпня 2024 року, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 11 жовтня 2024 року включно, із визначенням застави, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя доповідач: Судді
____________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3