Справа № 646/6575/24
№ провадження 1-кп/646/923/2024
26.08.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного 30.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020002005 з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 31.08.2024.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , та посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_3 зазначив, що заперечує проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не має наміру переховуватися від суду, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За положеннями ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу, відповідно до яких запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.05.2024 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05.07.2024 з визначенням розміру застави у сумі 90 840 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Суд, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», ОСОБА_6 проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім того, суд враховує, суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, та положення ч. 8 ст. 176 КПК України.
На переконання суду, існування ризиків, передбачених п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст.177 КК України - знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором належним чином не обґрунтовані та не доведені, а вчинення інших кримінальних правопорушень, прокурором обґрунтований виключно статусом обвинуваченого ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Крім того, суд вважає, що згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, дійшов висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_3 раніше обраний запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Крім цього, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 його процесуальних обов'язків у разі її внесення та відповідає тяжкості кримінального правопорушення у якому він обвинувачується.
Також, прокурор в підготовчому засіданні просив призначити обвинувальний акт до розгляду, оскільки вважає, що він відповідає вимогам ст.291 КПК України і підсудний Червонозаводському районному суду м.Харкова та просив розглядати його суддею одноособово.
Сторони кримінального провадження, зокрема, обвинувачений не заперечував та просив призначити до судового розгляду.
Вивчивши обвинувальний акт з доданими до нього документами, суд вважає за можливе призначити у даному кримінальному провадженню судовий розгляд, який провести у відкритому судовому засіданні, підстави, передбачені КПК України для його закриття чи повернення відсутні.
Керуючись ст. ст. 177, 314-316, 376, 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 24 жовтня 2024 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 24.10.2024 включно.
Визначити суму застави, яка була визначена раніше ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.05.2024, у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки строком до 24.10.2024: прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатись з постійного місця проходження військової служби, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця проходження служби; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002005 від 30.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, на 03 вересня 2024 року о 09 год. 00 хв.
Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала у частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1