Справа №: 302/279/24 Провадження № 3/302/133/24
21.05.2024 рокусмт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 657893 від 04.03.2024 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, особи з інвалідністю Ш групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
04.03.2024 року о 19 годині 25 хвилин, рухаючись по вул. Шевченка в смт. Міжгір'я, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушена координація рухів, від проходження тесту на визначення алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку sms-повідомлень 06.03.2024 року, 22.04.2024 року (а.с.9,30), про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду не надано, заперечень на складений протокол ОСОБА_2 до суду не подано.
Захисник адвокат Микулін М.М. в судове засідання повторно не з'явився, був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте подав на адресу суду 21.05.2024 року заяву, якою повідомив про розірвання угоди між ним та підзахисним ОСОБА_2 та просить провести судовий розгляд без його участі, як представника (а.с.11,12).
Захисник адвокат Рокітянський В.В. в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте про причини неявки суду не повідомлено, жодних належних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду не подано.
Проте, повторну неявку в судові засідання, призначені на 02.04.2024 року, 21.05.2024 року ОСОБА_2 , захисника адвоката Рокітянського В.В. суд розцінює як неповажну, оскільки жодних належних документальних підтверджень поважності причин неявки суду не надано, посилання захисника про зайнятість в іншому судового процесі, належними документами не підтверджено, що суд розцінює як умисне затягування розгляду по суті справи про адміністративне правопорушення, що також вбачається з раніше наданих суду заяв адвоката про перенесення розгляду справи (а.с.17,23,33).
Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступних доказах:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №657893 від 04 березня 2024 року, складеним о 19 годині 47 хвилин 04 березня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області сержантом поліції Кут М.Ю., відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушена координація рухів. Від проходження тесту на визначення алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.2);
- постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1585964 від 04.03.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом не маючи при собі посвідчення на право керування та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Вказана постанова ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не оскаржена (а.с.6);
-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Міжгірської районної лікарні від 04.03.2024 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів. Та ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився (а.с.4);
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів, а саме газоаналізатору ALKOTEST Drager, ОСОБА_2 відмовився, при цьому мав ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів (а.с.5);
- носієм інформації у виді DVD-R диску, відтвореного в судовому засіданні та на відеозаписах якого містяться два файли, на яких відображено події, що мали місце у вечірній час доби 04.03.2024 року за участю ОСОБА_2 , який на неодноразові роз'яснення працівників поліції щодо та пропозиції проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі, ОСОБА_2 відмовився (файл №1 відеозапис за часом 1:43:18 год.), при цьому ОСОБА_2 поводився себе агресивно, висловлювався на адресу працівників поліції нецензурною лайкою, на їх зауваження не реагував. Відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесена постанова за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.7).
З огляду на вищевикладене, суд вважає досліджені в судовому засіданні в ході розгляду справи докази, є послідовними, взаємопов'язаними та такими, що не суперечать одне одному.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом застосовані всі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до приписів п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтвореним в судовому засіданні відеозаписом чітко зафіксовано, як на неодноразові роз'яснення та пропозиції поліцейського пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_2 висловлюється, та вказує, що що він не бажає проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а посилання ОСОБА_2 на порушення такого порядку, є безпідставними.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Суд враховує, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов'язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов'язковими для ОСОБА_2 і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.
Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський ОСОБА_3 був упереджений при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_2 під час його складання не надходило.
При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 657893 від 04.03.2024 року складений саме за відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, сам факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.
При цьому, факт відмови ОСОБА_2 підтверджується дослідженим у повному обсязі в ході судового розгляду даної справи відеозаписом подій 04.03.2024 року, відповідно до якого вбачається, що працівники поліції запропонували водію ОСОБА_2 пройти медичний огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, та на вказану пропозицію працівників поліції, ОСОБА_2 відмовився, та відповідно, своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_2 з приводу незаконних дій працівників поліції, у тому числі таких, що пов'язані з порушенням порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, матеріали провадження не містять, постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу, останнім не оскаржена, а незгода з діями працівників поліції, висловлена ОСОБА_2 на відеозаписі, розцінюється судом як спосіб захисту останнього.
Разом з тим, ОСОБА_2 не надано жодних відомостей щодо звернення із заявою до відповідних органів з метою ініціювання проведення службової перевірки з приводу незаконності дій працівників поліції.
З встановлених в ході судового розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_2 після зупинки транспортного засобу, що останнім не оспорюється, відмовився від проходження огляду та не використав надане йому право на проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
При цьому, суд враховує, що згідно п.1.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп'яніння, окрім інших, віднесено: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія транспортного засобу ОСОБА_2 , що безпосередньо вбачається з відтвореного в судовому засіданні відеозапису за подіями, які мали місце 04.03.2024 року.
Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджується відтвореним в судовому засіданні відеозаписом подій від 04.03.2024 року.
Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку із порушенням ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відомості, що відображені на відеозаписі і які були надані для дослідження суду, узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності. Досліджений в судовому засіданні відеозапис є інформативним, містить у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , в силу ст.255 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, зафіксованими на відеозаписі.
Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, який є особою з інвалідністю Ш групи, утриманців немає, а також враховуючи його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_2 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у вечірній час доби, та дане адміністративне правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення в межах санкції статті, яке буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень, а саме у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень, що безпосередньо передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, суд вважає неможливим застосування до ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки як встановлено з наданих суду матеріалів, ОСОБА_2 не має права керування транспортним засобом, а тому таке додаткове стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами відносно ОСОБА_2 судом не застосовується, оскільки останній таким не наділений, а тому і не може бути позбавлений цього права.
Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення
Керуючись ст. ст. 13, 31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддіти ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок- UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО