Справа № 302/878/24
Провадження № 3/302/373/24
02.07.2024року смт.Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серія ЗхРУ № 247631 від 09.06.2024 року), який надійшов з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Маріуполь Донецької області, не працюючого, пенсіонера, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, безтерміново, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , м.т. НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 247631 від 09.06.2024 року, складеного офіцером прикордонного оперативно-розшукового відділу (н.п.«Яблунівка») головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 вбачається, що 09 червня 2024 року близько 11 год. 35 хв. прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір'я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб. Та у протоколі вказано, що своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.9. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП не визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечує та просить закрити провадження в справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що відносно нього незаконно складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 КУпАП, так як в його діях відсутні будь-які неправомірні дії, які б свідчити про намір перетину ним Державного кордону. Та за подіями 09.06.2024 року вказує, що у цей день він їхав у супроводі своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зі Львова на Закарпаття, в пошуках житла, оскільки він є внутрішньо переміщеною особою та тимчасово проживає у м.Трускавець. На околиці смт.Міжгір'я його транспортний засіб зупинили на блок-пості та офіцери почали запитувати мету перебування на цій території, про що він відповів щодо пошуку житла та можливості у нього вільно пересуватися на будь-якій території України. Крім того зазначив, що він має захворювання серця, визнаний інвалідом Ш групи безстроково, а тому має можливість також вільно перетинати кордон. Вважає затримання його незаконним, оскільки наміру незаконного перетину Державного кордону з України в Румунію він не мав. Перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами, що відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Крім того, при собі не мав паспорту для виїзду за кордон.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи № 302/878/24, та додані в судовому засіданні ОСОБА_1 документи, вислухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Диспозицією частини другої статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частина перша статті 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.
Об'єктивна сторона правопорушення ст..204-1 КУпАП виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України'перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше непередбачено законом,за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1)паспорт громадянина України для виїзду за кордон;2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 пересувався у напрямку прикордонного знаку в межах контрольованого прикордонного району (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області), при цьому наміру виїхати з України не мав.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-які посилання або інші відомості які б вказували на те, що ОСОБА_1 намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон.
Таким чином твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Румунії, поза пунктами пропуску через державний кордон України, не ґрунтується на наявних у справі матеріалах. При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю Ш групи та, відповідно, має право на виїзд за кордон без обмежень. А тому наведені у протоколі твердження працівників прикордонної служби, що ОСОБА_1 мав намір незаконно перетнути Державний кордон з України в Румунію поза пунктом пропуску, перебуваючи на території Закарпатської області, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
Водночас, суд зазначає, що ні схеми правопорушення, на якій були б зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, подальший маршрут руху порушника та лінію державного кордону, чи інші беззаперечні докази, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому правопорушення, суду не надано.
В даному випадку суддя констатує про відсутність підстав для притягнення особи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП, внаслідок відсутності в його діях складу такого адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З наведених вище підстав, суддя приходить до висновку про відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.204-1 ч.2, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 283-285, 294 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО
Закарпатської області