печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54356/20-к
21 серпня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12015100060001515, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2015, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12015100060001515 від 01.03.2015 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за таких обставин.
На початку лютого 2015 року, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді житла осіб, шляхом обману. Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном грошовими коштами, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Лайфсел», а.н. НОМЕР_3 . У подальшому ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 28.02.2015, у період часу із 11 год. по 17 год., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
28.02.2015, приблизно об 11 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_8 , запросила її до свого офісу АДРЕСА_2 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_3 , після чого о 13 год. 30 хв., зустрівши в офісі потерпілу ОСОБА_8 , не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_7 із потерпілою ОСОБА_8 фіктивний договір № 010153 від 28.02.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_3 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 2800 грн., про що надала потерпілій ОСОБА_8 квитанцію розрахунок № 010153 від 28.02.2015, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Крім цього, на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Лайфсел», а.н. НОМЕР_3 . У подальшому ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 28.02.2015, у період часу із 11 год. по 17 год., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
28.02.2015, приблизно об 11 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_9 , запросила її до свого офісу АДРЕСА_2 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_3 , після чого о 14 год., зустрівши в офісі потерпілу ОСОБА_9 , не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 із потерпілою ОСОБА_9 фіктивний договір № 010154 від 28.02.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_3 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 1300 грн., про що надала потерпілій ОСОБА_10 , квитанцію розрахунок № 010154 від 28.02.2015, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Крім цього, на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
Так, ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 а про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Київстар», а.н. НОМЕР_4 . У подальшому, ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 16.07.2015, у період часу із 11 год. по 15 год. 50 хв., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
16.07.2015, приблизно об 11 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_11 , запросила її до свого офісу АДРЕСА_5 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_6 , після чого о 15 год., зустрівши в офісі потерпілу ОСОБА_11 , не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи фіктивний договір підприємця ОСОБА_7 із потерпілою ОСОБА_11 № 1607 КА від 16.07.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_6 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 4300 грн., про що надала потерпілій ОСОБА_11 , квитанцію розрахунок № 1607 КА від 16.07.2015, тим самим, шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Також, на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Київстар», а.н. НОМЕР_5 . У подальшому, ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 23.10.2015, у період часу із 11 год. по 18 год. 05 хв., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_7 .
23.10.2015, приблизно об 14 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_12 , запросила її до свого офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_7 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_8 , після чого о 18 год., зустрівши в офісі потерпілу, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 із потерпілою ОСОБА_13 фіктивний договір № К 2410 КА від 23.10.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_8 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 4600 грн., про що надала потерпілій ОСОБА_14 , квитанцію розрахунок № К 2410 КА від 23.10.2015, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Окрім цього, на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Київстар», а.н. НОМЕР_6 . У подальшому ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 17.11.2015, у період часу із 11 год. по 16 год. 30 хв., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_9 .
17.11.2015, приблизно о 14 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілого ОСОБА_15 , запросила його до свого офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_9 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_10 , після чого о 16 год., зустрівши в офісі потерпілого, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 із потерпілим ОСОБА_15 фіктивний договір № НОМЕР_7 від 17.10.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілому завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_10 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 4200 грн., про що надала потерпілому ОСОБА_15 , квитанцію розрахунок № К 1711КА від 17.10.2015, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Також на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «МТС», а.н. НОМЕР_8 . У подальшому ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 10.12.2015, у період часу із 11 год. по 14 год. 00 хв., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_11 .
10.12.2015, у першій половині дня, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_16 , запросила її до свого офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_11 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_12 , після чого о 13 год., зустрівши в офісі потерпілу, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 із потерпілою ОСОБА_16 , фіктивний договір № НОМЕР_9 від 10.12.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_12 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 100 доларів США, (згідно офіційного курсу НБУ 100 доларів США по відношенню до гривні України станом на 10.12.2015 становить 2290 грн.) про що надала потерпілій ОСОБА_16 , квитанцію розрахунок № К 1012 КА від 10.12.2015, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Крім цього, на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 , повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренди житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Лайф», а.н. НОМЕР_10 . У подальшому ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 12.12.2015, у період часу із 11 год. по 18 год. 00 хв., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_13 .
12.12.2015, приблизно о 14 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_17 , запросила її до свого офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_13 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_14 , після чого о 18 год., зустрівши в офісі потерпілу, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи ОСОБА_17 фіктивний договір підприємця ОСОБА_7 із потерпілою № НОМЕР_11 від 12.12.2015 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та, надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_14 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 4200 грн., про що надала потерпілій ОСОБА_17 квитанцію розрахунок № К 1212 КА від 12.12.2015, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Крім цього, на початку лютого 2015, у невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_6 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами зацікавлених в оренді осіб, шляхом обману.
Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом обману, діючи повторно, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , і.п.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , розмістила в Інтернет мережі оголошення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 про здачу в оренду квартир, розташованих у м. Києві, де зазначила контактний номер телефону оператору мобільного зв'язку «Київстар», а.н. НОМЕР_12 . У подальшому ОСОБА_6 , з метою створення у зацікавлених осіб реального враження щодо здійснення останньою господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла на території м. Києва, 14.01.2016, у період часу із 11 год. по 17 год. 00 хв., орендувала під офіс приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_15 .
14.01.2016, приблизно о 14 год., ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману зацікавлених в оренді житла осіб, діючи повторно, із корисливих мотивів, знаючи, що у неї відсутні повноваження діяти від імені суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , отримавши телефонний дзвінок від потерпілої ОСОБА_18 , запросила її до свого офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_15 , для укладення Договору про оренду житла за адресою: АДРЕСА_10 , після чого о 16 год., зустрівши в офісі потерпілу, не маючи наміру на здійснення господарської діяльності у сфері посередництва у наданні в оренду житла, уклала від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 із потерпілою ОСОБА_18 фіктивний договір № К 1401 КА від 14.01.2016 про надання інформаційних послуг щодо оренди житла, у якому наявний підпис та печатка ФОП ОСОБА_7 , та надавши потерпілій завідомо неправдиві відомості про житло за адресою: АДРЕСА_10 , яке нібито здається в найм, отримала від останньої авансовий платіж за оренду житла в розмірі 4300 грн., про що надала потерпілій ОСОБА_18 квитанцію розрахунок № К 1401 КА від 14.01.2016, тим самим шляхом обману заволоділа вказаною сумою коштів, якими розпорядилась на власний розсуд.
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що з моменту останнього діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , минуло більше 8 років. Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_5 , є кримінальним проступком (ч. 1 ст. 190 КК України) та нетяжким злочином (ч. 2 ст. 190 КК України), тому максимальний строк притягнення останньої до кримінальної відповідальності становить п?ять років.
Окрім того, адвокат звертає увагу на відсутність обставин, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України. 06.06.2017 слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 (далі - Слідчий), винесено постанову (далі - Постанова) про зупинення досудового розслідування №12015100060001515, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України. 16.09.2020 досудове провадження було відновлено у зв'язку із нібито розшуком ОСОБА_6 . Обґрунтовуючи своє рішення про зупинення досудового розслідування, слідчий у постанові зазначив, що під час досудового розслідування кримінального правопорушення виконані всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе у даному кримінальному провадженні, у тому числі щодо встановлення місцезнаходження тоді ще підозрюваної ОСОБА_6 , а досудове розслідування необхідно зупинити у зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_6 нібито переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і її місцезнаходження невідоме. Однак, постанова слідчого є вочевидь необґрунтованою та такою, що не може свідчити про ухилення ОСОБА_6 від досудового розслідування або суду з огляду на наступне. Так, протягом періоду досудового слідства ОСОБА_6 постійно знаходилась за місцем своєї реєстрації і постійного проживання: АДРЕСА_16 , про що звісно ж було достовірно відомо слідчому. Отже, матеріали даного кримінального провадження не містять належних доказів того, що Слідчим виконані необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 . Зокрема, матеріали даного кримінального провадження містять корінці повісток про виклик ОСОБА_6 до слідчого на 22.05.2017, 30.05.2017, однак, у вказаних корінцях порожні графи щодо отримання будь-якими особами вказаних повісток. Відповідно до рапорту о/у ВКП Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 , вказані повістки були надіслані за місцем реєстрації ОСОБА_6 . У той же час, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказані повістки дійсно відсилались ОСОБА_6 чи вручались їй. 31.05.2017 Слідчим було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також Пам?ятку про процесуальні права та обов?язки. Матеріали справи містять поштову квитанцію та опис вкладення від 31.05.2017, однак не містять доказів вручення вказаного поштового відправлення ОСОБА_6 .
Матеріали справи також не містять доказів того, що слідчий надавав доручення щодо виконання процесуальних та слідчих дій співробітникам Сарненського РВ ГУНП в Рівненській області. ОСОБА_5 вела звичайний спосіб життя, а тому є підстави вважати, що матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення обвинуваченою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства, а зупинення досудового розслідування у зв'язку з їх розшуком саме по собі не свідчить про ухилення від слідства. Адвокат наголошує на тому, що ОСОБА_6 негайно прибула на виклик, який було здійснено слідчим за номером мобільного телефону у жовтні 2020 року.
З урахуванням викладеного, адвокат просив задовольнити клопотання, звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Надав витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», відповідно до якого на території України станом на 20.08.2024 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, щодо якої відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, незнятої чи непогашеної судимості.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні просила клопотання адвоката задовольнити та звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Судом роз'яснені обвинуваченій правові наслідки закриття кримінального провадження із заявленої підстави, наголошено, що вона має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_5 вказала, що їй зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, здійснення судового розгляду в загальному порядку вона не бажає, така позиція є добровільною.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника, вважав його обґрунтованим. Також прокурором у судовому засіданні було долучено довідку про те, що ОСОБА_5 , після 31.05.2017 (повідомлення про підозру у даному провадженні) до кримінальної відповідальності не притягувалась.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, протягом тривалого часу повідомлялися про місце, дату та час проведення судового засідання у передбаченому законом порядку. Потерпіла ОСОБА_22 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, інші потерпілі причини неприбуття суду не повідомили, жодних заяв на адресу суду не направили.
Обвинувачена, її захисник та прокурор вважали можливим розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження без участі потерпілих.
Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення потерпілих про місце, дату та час проведення судового розгляду, неповідомлення ними про причини неприбуття, заяви ОСОБА_22 про розгляд справи без її участі та не направлення заяви про відкладення судового засідання, визнано можливим провести розглянути заявлене клопотання у відсутність останніх.
Вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке вчинене 28.02.2015, та у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, останній епізод вчинено 14.01.2016.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_13 від 17.11.2023, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_23 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - Дузік. 06.12.2023 обвинувачена отримала паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_24 .
Санкція ч. 1 ст. 190 КК України (станом на час інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення) передбачала покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років та, відповідно до ст. 12 КК України, було злочином невеликої тяжкості. На час постановлення ухвали, санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк, та відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України (станом на час інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення) передбачала покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років та, відповідно до ст. 12 КК України, було злочином середньої тяжкості. На час постановлення ухвали санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років та є нетяжким злочином.
Частинами 1-3 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч. 2-3 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, як і в разі застосування норм Кримінального кодексу України в редакції, що діяла на час вчинення діяння, так і в разі застосування Кримінального кодексу України в редакції станом на день постановлення ухвали, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - п'ять років.
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України є суворішою за санкцію ч. 1 ст. 190 КК України, відтак строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за останньою охоплюються строками давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України.
В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к зазначено наступне: «Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».
Виходячи з фактичних обставин, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 мала місце у період з 28.02.2015 (перший епізод) по 14.01.2016 (останній епізод).
ОСОБА_5 в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності нового злочину не вчинило, що підтверджується наданою прокурором довідкою №38-21082024/80210 від 21.08.2024.
06.06.2017 постановою слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_19 досудове розслідування № 12015100060001515 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України - зупинено.
18.09.2020 постановою старшого слідчого СВ Печерського РУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_25 досудове розслідування № 12015100060001515 від 01.03.2015 відновлено.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість перебування ОСОБА_5 в розшуку суд не приймає до уваги, оскільки органом досудового розслідування останній направлено повідомлення про підозру, вживалися заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваної, зокрема, шляхом скерування запитів, виїздів за місцем проживання ОСОБА_5 .
При цьому, суд також зауважує, що в період перебування ОСОБА_5 у вказаному розшуку остання також була оголошена у розшук в межах іншого кримінального провадження, який здійснювало Подільське управління поліції ГУ НП у м. Києві.
Враховуючи викладене, стороною захисту не спростовано підставність перебування ОСОБА_5 в розшуку.
Разом з тим, на даний час все одно сплинув передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, з огляду на наступне.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, які викладені в постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, в якій вважала за необхідне відступити від правового висновку Об'єднаної палати, викладеного нею в постанові від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19, навела новий підхід щодо застосування диференційованих та загальних строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з наведеним підходом, який виловлений Об'єднаною палатою, Велика Палата не погоджується і вважає його таким, що не відповідає точному змісту кримінально-правової норми і дійсній волі законодавця. Велика Палата вважає, що особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п'ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п'ятнадцять років з дня вчинення злочину. У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення. (п. 29, 58-60 Постанови).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17 (провадження №13-47кс20), звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності), є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, останній епізод якого мав місце 14.01.2016.
Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження у зв'язку з розшуком ОСОБА_5 було зупинено з 06.06.2017 по 18.09.2020, тобто 3 роки 3 місяці 11 днів, тобто на час вирішення клопотання сторони захисту визначений ст. 49 КК України диференційований строк притягнення до кримінальної відповідальності, продовжений на період ухилення, сплинув в квітні 2024 року, що з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, є підставою для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, оскільки останній епізод події кримінального правопорушення, з приводу якої ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України, мала місце 14.01.2016, відтак на даний час сплинув передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п?ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, продовжений на час ухилення обвинуваченої від органу досудового розслідування, за наявності згоди обвинуваченої на закриття кримінального провадження, з урахуванням правової позиції Великої Палити Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20, приходить до висновку про наявність підстав звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, речові докази відсутні, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 44, 49, 205, 358 КК України ст. ст. 285, 286, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовільнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12015100060001515, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2015, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1