справа № 361/5428/23
провадження № 2/361/3326/23
13.09.2023
Іменем України
13 вересня 2023 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04 липня 2020 року приватним нотаріусом приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 2360, про стягнення із неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Хаус") заборгованості за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року в загальному розмірі 165536 грн. 20 коп.
В обґрунтування позову зазначав, що 04 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2360, про стягнення з неї на користь ТОВ "ФК "Інвест Хаус" суми заборгованості за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року в загальному розмірі 165536 грн. 20 коп.
Позивач вважає, що даний виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням вимог законодавства, зокрема, 23 жовтня 2013 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 361/6033/13-ц за позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра" або Банк) про стягнення з неї та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто із них солідарно на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року в загальному розмірі 66626 грн. 85 коп. На підставі виданого 21 січня 2014 року судом виконавчого листа у вказаній справі № 361/6033/13-ц, постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 22 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження за № 44475995.
У ході даного виконавчого провадження 05 березня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" і ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ, згідно із умовами якого право вимоги за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 29/П/22/2007/980 від 18 липня 2007 року перейшло до ТОВ "ФК "Інвест Хаус".
18 листопада 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у виконавчому провадженні № 44475995 замінено сторону (стягувача) ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвест Хаус". Після чого 06 серпня 2021 року ухвалою цього суду замінено стягувача у даному виконавчому провадженні № 44475995 із ТОВ "ФК "Інвест Хаус" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Форт" (далі - ТОВ "ФК Форт").
17 вересня 2021 року постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 44475995, у зв'язку із повним виконанням зазначеного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі № 361/6033/13-ц.
Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що вказана у спірному виконавчому написі сума заборгованості на час вчинення нотаріусом виконавчого напису необґрунтована та безпідставна, її розмір є спірним, нею (позивачем) не визнається, жодної письмової вимоги (повідомлення) від кредитора вона не отримувала, тому позбавлена була можливості бути своєчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливість оспорити вимоги.
Згідно із ч. 5 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При цьому, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, після закінчення строків для надання сторонами відповідних заяв по суті справи, визначених в ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі.
Ухвалою суду від 07 липня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі відкрито, визначено проводити розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ТОВ "ФК "Інвест Хаус" подало 17 серпня 2023 року в порядку ст. 206 ЦПК України до суду заяву про визнання ним позову, у якій зазначало, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису, вчиненого 04 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2360, таким, що не підлягає виконанню, визнає та просить суд задовольнити позов.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Суд встановив, що 23 жовтня 2013 року заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленим у цивільній справі № 361/6033/13-ц, за позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто на користь Банку солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року в розмірі 66626 грн. 85 коп.
22 серпня 2014 року на підставі виконавчого листа № 361/6033/13-ц, виданого 21 січня 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області із виконання зазначеного рішення суду, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження за № 44475995.
05 березня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" і ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ, за умовами цього договору право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № 29/П/22/2007/980 від 18 липня 2007 року, перейшло до ТОВ "ФК "Інвест Хаус".
04 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2360, про стягнення із позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ "ФК "Інвест Хаус" суми заборгованості за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року.
Зі змісту цього виконавчого напису вбачається, що приватним нотаріусом пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Інвест Хаус" заборгованість, що виникла по кредитному договору № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року, договору про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ, укладеному 05 березня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" і ТОВ "ФК "Інвест Хаус" за період з 05 березня 2020 року по 10 червня 2020 року в загальному розмірі 165536 грн. 08 коп.
18 листопада 2020 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у виконавчому провадженні № 44475995 замінено сторону стягувача ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвест Хаус".
06 серпня 2021 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні № 44475995 із ТОВ "ФК "Інвест Хаус" на його правонаступника ТОВ ФК "Форт".
17 вересня 2021 року постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 44475995, у зв'язку з повним виконанням заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі № 361/6033/13-ц.
Враховуючи наведені обставини, і те, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року на користь ТОВ "ФК "Інвест Хаус" на виконанні у державній виконавчій службі перебував виконавчий лист із виконання заочного рішення суду про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором, яке у подальшому виконано боржником ОСОБА_1 повністю, відповідачем у даній справі, суд вважає, що це свідчить про наявність спору щодо суми заборгованості за оспорюваним виконавчим написом.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса від 04 липня 2020 року за № 2360 є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з грубим порушенням вимог законодавства.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України, Законом України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік № 1172).
За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
За змістом п. 19 ч. 1 ст. 34 цього ж Закону виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
У ч. 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат", п. 1.1 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України "Про нотаріат", п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 зазначеного Закону № 3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі ж самі правила та умови вчинення нотаріусами України виконавчих написів (п. п. 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку№ 296/5).
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису про стягнення суми заборгованості нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172. При цьому, даний Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені у Законі № 3425-XII та Порядку № 296/5.
26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову за № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Зазначеною постановою до вказаного Переліку внесені зміни, після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами", Перелік доповнено новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, згідно із яким для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Внесеними до Переліку змінами нотаріусам надано право вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, укладених у простій формі, тобто які не були посвідченні нотаріально.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року вказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін та вона набрала законної сили.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 постанови № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" роз'яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Оспорюваний ОСОБА_1 виконавчий напис нотаріус вчинив 04 липня 2020 року, тобто тоді коли уже діяла редакція Переліку № 1172, яка передбачала вчинення виконавчого напису нотаріусом лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Згідно із вимогами підпункту 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у цивільній справі № 137/1666/16-ц виклала правовий висновок і роз'яснила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність суми заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності суми заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт, зокрема, подання стягувачем відповідних документів нотаріусу, ще не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, та може оспорювати у судовому порядку вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчого напису нотаріуса може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і необґрунтованість вимог стягувача до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач ТОВ "Інвест Хаус" визнало позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса від 04 липня 2020 року за № 2360 таким, що не підлягає виконанню.
Третя особа приватний нотаріус Личук Т.В. будь-яких пояснень у справі суду не надавав.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що вчинений 04 липня 2020 року приватним нотаріусом Личуком Т.В. виконавчий напис за реєстровим № 2360 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Інвест Хаус" заборгованості за кредитним договором № 29/П/22/2007/9810 від 18 липня 2007 року в загальному розмірі 165536 грн. 20 коп. не відповідає вимогам закону, вчинений нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, за наявності вирішеного спору про суму заборгованості, тому цей виконавчий напис нотаріуса суд визнає таким, що не підлягає виконанню.
Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. та заяви про забезпечення позову в розмірі 536 грн. 80 коп., всього у розмірі 1610 грн. 40 коп.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 82, 89, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 04 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 2360, про стягнення із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, заборгованості за кредитним договором № 29/П/22/2007/980 від 18 липня 2007 року в загальному розмірі 165536 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 08 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус", код ЄДРПОУ 41661563, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1610 (одна шістсот десять) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.