Справа № 761/30535/24
Провадження № 2/761/9046/2024
23 серпня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,
19.08.2024 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається з відповіді із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність ФОП ОСОБА_2 було припинено 20.01.2017, номер запису: 23170060003003637.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У відповідності до норм ст. 46 та ч.1 ст. 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно з ч.4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною 5 статті 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, на момент звернення до суду з позовною заявою фізична особа-підприємець, яка зазначена відповідачем, припинила свою діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідні відомості.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Разом з тим, правонаступництво у разі припинення юридичної особи, фізичної особи-підприємця можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що юридична особа була припинена після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, які припинилися до відкриття провадження у справі.
Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку припиненням юридичної особи, фізичної особи-підприємця після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників юридичної особи, фізичної особи-підприємця, яка була припинена до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 р. у справі № 489/4072/16-ц).
Відповідно до з п.6 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи, що діяльність фізичної особи-підприємця, яка зазначена у якості відповідача, припинена до моменту звернення позивача до суду з даною позовною заявою, суддя приходить до висновку, що за таких обставин у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 186, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: