Справа № 761/1144/24
Провадження № 2/761/5108/2024
(заочне)
06 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря: Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У січні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , зареєстрований шлюб Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва від 25 серпня 2001 року за актовим записом № 1622. Від сумісного шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У позовній заяві зазначено, що сімейні стосунки позивача з відповідачем фактично розірвані. Позивач зазначає, що з відповідачем мають зовсім різні погляди на життя, за характером не сходяться, з приводу чого відбуваються постійні сварки, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Проживати однією сім'єю не видається для позивача можливим, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини.
Позивачка вказує, що строк на примирення для сторін не потрібен.
У зв'язку із чим, позивачка просить позовну заяву задовольнити, шлюб розірвати.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.02.2024 було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, до суду 25.03.2024 надійшла заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Мерцалова М.Ю. в якій він просив проводити розгляд справи проводити без участі позивача та її представника, позовну заяву підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Разом з тим, відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що сторона позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Так, згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, що 25 серпня 2001 року між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис №1622, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 5).
Від шлюбу у сторін є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Вимогами ст. 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, з матеріалів справи, та з встановлених судом обставин в судовому засіданні, суд не вбачав виявлення бажання у подружжя надання їм строку на примирення, враховуючи і те, що в судовому засіданні не було заявлено відповідних клопотань з цього приводу.
Як встановлено судом, подружнє життя між сторонами дійсно не склалося, тривалий час подружжя не проживає разом, фактично між ними припинені і шлюбні стосунки, і ведення спільного господарства і взагалі спілкування. Шлюб існує формально і його збереження не відповідає інтересам сторін та їх дитини.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що сім'я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їх дитини, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 25 серпня 2001 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис №1622, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.08.2024 року.
Суддя: