Справа № 761/13205/24
Провадження № 2/761/6747/2024
(заочне)
15 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В..
з участю секретаря: Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У квітні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 26.07.2019 року, який був зареєстрований Центральним районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного міського управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №464. Від даного шлюбу неповнолітніх сторони дітей не мають.
У позовній заяві зазначено, що причиною розпаду сім'ї вважає їх різні погляди на побутові питання, які виникали постійно в процесі спільного проживання та взагалі різні погляди на життя. Такі відносини привели до втрати відчуттів любові між ними взагалі. Шлюбні відносини між ними припиненні з 2021 і до цього час сторони разом не проживають та фактично втратили один до одного відчуття любові та взаєморозуміння.
Позивач вказує, що в позасудовому порядку розірвати шлюб в органах РАГСУ не вдалось, тому він вважає, що їх сім'я розпалася остаточно і просить шлюб розірвати в судовому порядку.
За вказаних обставин позивач вважає, що їх шлюб існує формально і його необхідно розірвати. Час на примирення не потрібний.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2024 було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду 14.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Яковлевої І.О. в якій вона просила вказану цивільну справу розгляду у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. У заяві зазначено, що сторона позивача не заперечує проти постановлення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Разом з тим, відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та враховуючи відсутності заперечень сторона позивача щодо заочного розгляду справи, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Так, згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 496 ЦПК України, іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається з матеріалів справи, що 26 липня 2019 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано шлюб, який зареєстрований Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №464, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Від шлюбу у сторін дітей не має.
Також з матеріалів справи вбачається, що сторони зареєстровані наразі на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Судом встановлено, що місцем проживання подружжя є Україна, тому правові наслідки шлюбу сторін, зокрема, його припинення, визначаються за правом та законами України.
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначені Сімейним кодексом України.
Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання № 110971455 від 19.04.2024 відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відносить до дислокації Шевченківського району міста Києва. Позивач також зареєстрований на території України.
Відповідно до ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Відповідно ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Положеннями ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Вимогами ст. 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відтак, з матеріалів справи та з встановлених судом обставин в судовому засіданні, суд не вбачав виявлення бажання у подружжя надання їм строку на примирення, враховуючи і те, що в судовому засіданні не було заявлено відповідних клопотань з цього приводу.
Як встановлено судом, подружнє життя між сторонами дійсно не склалося, тривалий час подружжя не проживає разом, фактично між ними припинені і шлюбні стосунки, і ведення спільного господарства і взагалі спілкування. Шлюб існує формально, його збереження не відповідає інтересам сторін.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що сім'я сторін розпалась і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) зареєстрований 26 липня 2019 року Центральним районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №464.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.08.2024 року.
Суддя: