1-кс/754/2346/24
Справа № 754/11718/24
Іменем України
23 серпня 2024 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12024100030002172 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-
21 серпня 2024 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, а саме: згорток вати зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до спец. пакету PSP2095621, завіреного підписами всіх учасників; футболка червоного кольору, шорти блакитного кольору, спідня білизна (труси чоловічі) сірого кольору, що поміщені до поліетиленового пакету, опечатаною биркою, що завірена підписами всіх учасників; складний ніж типу бабочка, срібного кольору, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що 19.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з необережності нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді: колото різаного поранення грудної клітини зліва, проникаючого поранення грудної клітини зліва.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зазначив, що близько 03 год. 00 хв. знаходився у своїх товаришів вдома за адресою: АДРЕСА_1 та в цей час вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Та в якийсь момент ОСОБА_6 вийшов з кухні та пішов спати до іншої кімнати. Та близько 03 год. 15 хв., ОСОБА_6 повертається до кухні та починає провокувати ОСОБА_5 на конфлікт та починає наближатися до неї та в цей момент ОСОБА_8 , утримуючи в правій руці ніж, яким вона користувалася під час готування їжі, зблизила з ОСОБА_9 відстань і відштовхнула його, після чого свідок побачив, що у ОСОБА_6 з лівої лопатки йде кров. Після чого вони викликали швидку допомогу.
Враховуючи вище викладене, 20.08.2024 року було проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено: згорток вати зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до спец. пакету PSP2095621, завіреного підписами всіх учасників; футболка червоного кольору, шорти блакитного кольору, спідня білизна (труси чоловічі) сірого кольору, що поміщені до поліетиленового пакету, опечатаною биркою, що завірена підписами всіх учасників; складний ніж типу бабочка, срібного кольору, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників.
20.08.2024 вищевказані речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, необхідним для слідства є провести та дослідити всі наявні, та встановлені дії, пов'язані з походженням майна.
Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаних предметів іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, проведення необхідних експертиз, притягнення винних осіб до відповідальності, - необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.
В судове засідання слідчий не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.2 ст.173КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, оскільки є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, подане ним в строк, передбачений ч.5 ст. 171 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.1, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене в ході огляду майно є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, вимоги, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки вказане в клопотанні майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173,369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12024100030002172 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на час проведення досудового розслідування, а саме на:згорток вати зі слідами речовини бурого кольору, що поміщено до спец. пакету PSP2095621, завіреного підписами всіх учасників; футболка червоного кольору, шорти блакитного кольору, спідня білизна (труси чоловічі) сірого кольору, що поміщені до поліетиленового пакету, опечатаною биркою, що завірена підписами всіх учасників; складний ніж типу бабочка, срібного кольору, що поміщено до паперового конверту, завіреного підписами всіх учасників.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1