Справа № 347/2061/24
Провадження № 1-кс/347/584/24
23.08.2024 року слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання слідчого СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091190000274 від 22.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
22.08.2024 року слідчий СВ Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024091190000274 від 22.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Із клопотання вбачається, що 21.08.2024 близько 11.50 години в АДРЕСА_1 відбулося зіткнення автомобіля Volkswagen Jetta, реєстраційний ромер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 , та автомобіля Mercedes-Benz С180, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с.Тростянець, Коломийського району, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді відкритого перелому кісток гомілки, а ОСОБА_6 - тілесні ушкодження у виді відкритого перелому кісток правої гомілки.
21.08.2024 з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, було проведено огляд місця події, за результатами якого було виявлено та вилучено: пошкоджений автомобіль Volkswagen Jetta, реєстраційний ромер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_7 , та пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz С180, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 . Дані речі визнані речовими доказами у межах цього кримінального провадження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Власник/володілець майна, на яке передбачається накласти арешт, в судове засідання не прибув.
За змістом ч.1 ст.172 КПК України встановлено дводенний строк розгляду клопотання про арешт майна з дня його надходження до суду, а неприбуття в судове засідання осіб, вказаних у даній статті не є перешкодою для розгляду клопотання. Отже, суд вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутності слідчого та володільця майна - ОСОБА_8 .
Дослідивши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання (а.с.2), копію рапорту від 21.08.2024 року (а.с.3), копію протоколу огляду місця події від 21.08.2024 року (а.с.4-5), копію постанови про визнання речовими доказами від 22.08.2024 року (а.с.6), копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ (а.с.7) - слідчий суддя вбачає підстави для задоволення даного клопотання, оскільки в даному випадку існують ризики зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що вказані в клопотанні речі мають значення речових доказів в межах кримінального провадження №12024091190000274 від 22.08.2024 року, а тому, з метою їх збереження як речових доказів та предметів дослідження під час проведення відповідних експертиз, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. А згідно ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Європейський суд з прав людини також зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль марки і моделі Mercedes-Benz С180, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, може бути об'єктом дослідження під час судових експертиз у даному кримінальному провадженні, а тому - з метою забезпечення збереження речового доказу слід накласти на нього арешт.
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не закінчено, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст.131 КПК України, а тому наразі існує необхідність такого арешту для збереження майна як речового доказу, що слідчим повністю доведено.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити повністю.
Накласти арешт на речовий доказ: автомобіль марки і моделі Mercedes-Benz С180, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з дня її отримання.
Арешт може бути скасований в порядку ст.174 КПК України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1