Справа №345/4852/24
Провадження № 1-кс/345/721/2024
23.08.2024 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання дізнавача сектору дізнання Калуського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області капітану поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024096170000176 від 21.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 290 КК України про накладення арешту на майно,
дізнавач сектору дізнання Калуського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернулася до суду із даним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що 20.08.2024 близько 18.20 год., по АДРЕСА_1 працівниками поліції було зупинено автомобіль марки "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 , під час перевірки документів та звірки із номерами агрегатів, було виявлено факт внесення змін у ідентифікаційний номер кузова вказаного транспортного засобу.
21.08.2024 за даним фактом сектором дізнання Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024096170000176, із попередньою правовою кваліфікацією ст. 290 КК України.
20.08.2024 проведено огляд місця події під час якого по АДРЕСА_1 було вилучено автомобіль марки "Ford Focus", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, із наявною закріпленою табличкою ідентифікаційного номера кузова НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.11.2023 видане ТСЦ 2642 на автомобіль марки «"Ford Focus", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, власником якого являється ОСОБА_4 , яке опечатано та поміщено в паперовий конверт.
На даний час у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у призначенні судових експертиз, об'єктами дослідження яких є вилучені речі . Тому з метою запобігання ремонту, пошкодження, знищення, відчуження, чи іншим чином зміни стану вказаних речей, на них необхідно накласти арешт.
Дізнавач-інспектор сектору дізнання Калуського ВП ГУНП у судове засідання подала заяву про розгляд клопотання в її відсутності. Клопотання підтримала та просить його задоволити.
Вивчивши клопотання та доданні до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 21.08.2024 вказані речі визнані речовим доказом в кримінальному провадженні №12024096170000176.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Відповідно до ч. 2. ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумових підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування,передачі, відчуження.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 вищевказаної статті визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Вимогами ч. 1 ст. 401 КПК України, передбачено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Згідно ч. 2 ст. 401 КПК України дізнавач уповноважений: 1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам; 4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слід зазначити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи вище викладене, наявні достатня кількість підстави вважати, що вище викладені речі, які вилучені в ході проведення огляду, відповідають підставам вказаних у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Арешт майна, що ініціюється дізнавачем, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження, користування, розпорядження.
З наведених дізнавачем обставин вбачається наявність підстав для задоволення клопотання. Щодо вибору заборон, обмеження розпоряджатися, користуватись, відчужувати майно, то перелік заборон визначається ухвалою слідчого судді (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
Так, слідчий суддя прийшов до висновку у наявності підстав для задоволення клопотання. Зокрема, є необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно, що полягає у забороні відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним, оскільки їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна (ч.11 ст. 170 КПК України). Обмеження права власності в даному випадку буде розумним і співмірним із завданням кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на:
- транспортний засіб автомобіль марки Ford Focus", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 .
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23.11.2023 видане ТСЦ 2642 на автомобіль марки «"Ford Focus", чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, власником якого являється ОСОБА_4 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, прокурором.
Копії даної ухвали негайно видати дізнавачу сектору дізнання Калуського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області капітану поліції ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя