запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/549/24Головуючий у 1-й інстанції Савеленко О.А.
Єдиний унікальний №336/3310/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
09 серпня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 , захисника Козара М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Козара Михайла Володимировича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 травня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 27.03.2024 року о 22 год. 36 хв. у м.Запоріжжі по вул.Магістральній водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Козар М.В. просив скасувати зазначену постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що відеозапис події не містить інформації щодо керування ОСОБА_1 автомобілем та його подальшу зупинку працівниками патрульної поліції, в тому числі й знаходження ОСОБА_1 за кермом автомобіля в процесі його руху до моменту зупинки.
Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Козара М.В., які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджена даними, що містяться
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №904437 від 27.03.2024 року, підписаного ОСОБА_1 згідно з яким, в зазначений день водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Від керування транспортним засобом був відсторонений;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, за результатом якого встановлено позитивний результат з показником 0,73 ‰ алкоголю і з яким ОСОБА_1 погодився;
- у роздруківці результатів приладу "Alcotest Drager 6820", з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Alcotest Drager 6820», а результат тестування склав 0,73 ‰, (тест №1885), з результатом ОСОБА_1 погодився, підписавши його;
- відеозаписом правопорушення.
Зазначені докази в їх сукупності суд першої інстанції належним чином проаналізував та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд вважає непереконливими.
На відеозаписові події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Зокрема зафіксовано факт руху автомобіля «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , його зупинка на вимогу патрульної поліції. Після зупинки, патрульний поліцейський пояснив ОСОБА_1 причину його зупинки. Останній також не відмовлявся, що саме він безпосередньо керував транспортним засобом.
Працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, на що ОСОБА_1 надав свою згоду. Перед початком огляду ОСОБА_1 було роз'яснено порядок його проведення, надано на огляд цілісності упакування тестувальну трубку, проведено контрольний забір повітря, а надалі безпосередньо тестування ОСОБА_1 з результатом 0,73 ‰ алкоголю, що зафіксовано протоколом тесту №1885.
Пройшовши такий огляд на місці зупинки і встановивши факт перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 був згодний з його результатами, бажання пройти огляд в медичному закладі не виявив.
Поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 його права.
У зв'язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце, і що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Загалом доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді районного суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За результатами апеляційного розгляду підстав для скасування постанови суду та закриття справи щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14 травня 2024 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 336/3310/24