СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/14944/24
пр. № 2-а/759/175/24
22 серпня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
19 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1433 від 16.07.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В обґрунтування позову зазначила, що:
- 16 липня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП;
- постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 не стала на облік військовозобов'язаних, чим порушила п. 7, 10 Правил військового обліку;
- зазначену постанову позивачка вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, вона не вчиняла.
У судове засідання позивачка не з'явилася. 21 серпня 2024 року, до початку судового розгляду, представник позивачки, адвокатка Фастовець В.В. надала суду заяву, у якій просила справу розглядати без її участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, у тому числі шляхом повідомлення про розгляд справи на вебпорталі судової влади України (а.с. 30). Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.
29 липня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 06 серпня 2024 року.
У зв'язку з неотриманням відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі судове засідання було відкладене на 22 серпня.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, суд установив таке.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2024 № 1692 10 липня 2024 року об 11 годині 05 хвилин в АДРЕСА_1 , встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, не стала на облік військовозобов'язаних, чим порушила п. 7, 10 Правил військового обліку. Правопорушення вчинене під час дії правового режиму особливого періоду, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (а.с. 8).
Згідно з письмовими поясненнями на протокол № 1692 від 10.07.2024 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, не визнала (а.с. 9).
Відповідно до постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1433 від 16.07.2024 громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, не стала на облік військовозобов'язаних, чим порушила п. 7, 10 Правил військового обліку. Правопорушення вчинене під час дії правового режиму особливого періоду. З урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, постановив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 гривень (а.с. 7).
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2 частини 1 статті 5 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Частина друга статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого порядку управління.
Суб'єктами вказаного адміністративного правопорушення є призовники, військовозобов'язані, резервісти.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні встановлених правил військового обліку.
Кваліфікуючою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є повторне протягом року порушення правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту порушення правил військового обліку, якщо особа порушила правила військового обліку повторно протягом року, і за попереднє порушення на неї було накладене адміністративне стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 210 КУпАП з 10.07.2023 до 10.07.2024. Будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини відповідач суду не надав.
Наведене свідчить, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Відсутність об'єктивної сторони дозволяє дійти безальтернативного висновку про відсутність у діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Зазначена обставина є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому оцінку іншим аргументам позивачки суд не надає.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що відповідач не довів правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір у сумі 605,60 гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.3769173812.1 від 17.07.2024 (а.с. 6).
Окрім того, до позовної заяви додала докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме:
- витяг з договору № 24 про надання правової допомоги від 16.07.2024, укладеного між ОСОБА_1 та адвокаткою Фастовець Вікторією Валентинівною (а.с 14);
- акт наданих послуг до договору № 24 від 16.07.2024, згідно з яким адвокатка надала, а клієнтка прийняла правову допомогу щодо захисту своїх прав та інтересів відповідно до умов договору № 24 від 16.07.2024 на суму 1 500,00 гривень за складання позовної заяви про скасування постанови № 1433 від 16.07.2024 (а.с. 15);
- квитанцію АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.3769179100.1 від 17.07.2024 про оплату 1 500,00 гривень за правову допомогу згідно з договором № 24 від 16.07.2024 (а.с. 16).
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу суд визнає доведеним та співмірним.
Доказів понесення інших судових витрат сторони у справі не надали.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, судовий збір у сумі 1073,60 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00 гривень підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 3, 5, 7, 77, 79, 90, 132, 134, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1433 від 16.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 гривень
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_2 ).
Суддя Ю.В. Кравченко