21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 220/403/22
провадження № 51-3971 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 04 травня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2024 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пункту 4 ч. 2 зазначеної статті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
Вказуючи на неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність, та обґрунтовуючи наявність цієї підстави для скасування вироку, захисник, як убачається зі змісту касаційної скарги, по суті посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою доказів здійсненою цим судом, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. При цьому, зазначаючи про відсутність у діях його підзахисної складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, захисник не наводить правового обґрунтування цьому, з огляду на положення ст. 91 КПК.
Заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, всупереч законодавчим положенням захисник не наводить правового обґрунтування таких порушень норм процесуального закону під час розгляду у суді апеляційної інстанції, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 419 цього Кодексу в їх взаємозв'язку, які є істотними і вплинули на законність рішення цього суду, не вказує, які саме доводи апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду, обмежившись обґрунтуванням того, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам у справі.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 04 травня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2024 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3