19 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 363/4834/23
провадження № 61-7565св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
зацікавлені особи: Орган опіки та піклування в особі Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 ,
розглянув питання про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Орган опіки та піклування в особі Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком без участі матері, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Войнаренко Людмила Федорівна, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року у складі судді Шубочкіної Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у складі колегії суддів Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Орган опіки та піклування в особі Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що з 10 листопада 2007 року до 24 березня
2016 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі
з ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , який з жовтня 2019 року постійно проживає з батьком та знаходиться на його утриманні. Мати дитини ОСОБА_2 ніякої допомоги на утримання дитини не надає, життям та навчанням сина не цікавиться.
Голосіївський районний суд міста Києва судовим наказом від 25 листопада 2020 року стягнув з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте ОСОБА_2 аліменти не сплачує та має заборгованість з їх сплати.
Заявник також вказував, що встановлення даного факту необхідно йому для переміщення разом з дитиною без згоди матері, отримання можливості одноосібно звертатися до державних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини, а також для того, щоб дитина не залишилася без догляду батька.
Посилаючись на вказане, ОСОБА_1 просив суд встановити факт самостійного ним виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері ОСОБА_2 .
Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 16 січня
2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 16 квітня 2024 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що заявник не довів належними та допустимими доказами факт самостійного виховання дитини батьком. Надані докази не свідчать про те, що мати не спілкується з дитиною та не приймає участь у його вихованні. Тому підстав для задоволення заяви про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини без участі матері немає.
У травні 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Войнаренко Л. Ф., на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 16 квітня 2024 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Верховний Суд ухвалою від 26 червня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Войнаренко Л. Ф., на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року та витребував матеріали цивільної справи № 363/4834/23 з Вишгородського районного суду Київської області.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 27 вересня 2023 року справу № 201/5972/22 за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
ОСОБА_5 , про встановлення факту самостійного виховання дитини, передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що у справі
№ 201/5972/22 заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту самостійного виховання дитини, зокрема з метою (згідно з доводами заявника) отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, а також отримання відстрочки від мобілізації. Вказана правова проблема постає під час дії правового режиму воєнного стану у значній кількості поданих заяв, позовів на території України про встановлення факту самостійного виховання дитини (інших фактів, які пов'язані з реалізацією права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) чи оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що перебували та перебувають на розгляді в судах та рішення у яких можуть бути винесені найближчим часом.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 жовтня 2023 року прийняла до свого провадження цивільну справу № 201/5972/22 та призначила до розгляду на 05 грудня 2023 року (провадження № 14-132цс23), однак станом на 19 серпня 2024 року не розглянута.
З огляду на інформацію, оприлюднену на офіційному веб-порталі судової влади України, розгляд справи № 201/5972/22 відкладений на 28 серпня
2024 року.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Виходячи з практики оцінки подібності правовідносин, зокрема правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв встановлення відповідної подібності, викладених у постанові від 12 жовтня 2021 року
у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), Верховний Суд дійшов висновку про подібність правовідносин у цій справі та справі № 201/5972/22.
Оскільки правовідносини у справі № 201/5972/22 (провадження
№ 14-132цс23), яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, подібні правовідносинам у справі № 363/4834/23, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити провадження у справі № 363/4834/23 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Орган опіки та піклування в особі Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком без участі матері, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Войнаренко Людмила Федорівна, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 16 квітня 2024 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 363/4834/23 (провадження
№ 14-132цс23).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк