21 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/817/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Колос І. Б. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (далі - Товариство)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024, ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні
у справі № 904/817/20
за позовом Товариства
до фізичної особи - підприємця Войного Олександра Валентиновича
про стягнення 190 973, 53 грн,
Товариство 23.07.2024 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 (про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні) у справі № 904/817/20 залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2024 касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв'язку з тим, що у скарзі не наведено підстав касаційного оскарження, передбачених відповідним абзацом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) як для оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.
Товариство 10.08.2024 (через систему "Електронний суд") подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків з уточненням підстав касаційного оскарження.
Як було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 09.08.2024 про залишення касаційної скарги без руху, що приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої
(передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Так, предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі №904/817/20, ухвалені за наслідками розгляду заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Тобто, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у пункті 2 частини першої статті 287 цього Кодексу (ухвала суду), в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а підставою касаційного оскарження є саме абзац другий частини другої статті 287 ГПК України.
Однак подана скаржником заява про усунення недоліків з уточненням підстав касаційного оскарження фактично повторює зміст попередньої касаційної скарги і не містить посилання та уточнення підстав для касаційного оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, з урахуванням вимог вказаної ухвали суду від 09.08.2024 про залишення касаційної скарги без руху.
Натомість в заяві скаржник повторно зазначає про те, що підставою касаційного оскарження є пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди застосували норму права без урахування висновків Верховного Суду, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, також судові рішення оскаржуються з підстав передбачених пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України, тобто як для оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої вказаної норми, про що й було зазначено Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що Товариство не усунуло недоліків поданої ним касаційної скарги в частині зазначення підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу, тобто ухвали суду), як того вимагає пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.
Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною п'ятою статті 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 904/817/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова